СБУ ПОЧАЛА ПЕРЕДАВАТИ СВОЇ АРХІВИ ІНСТИТУТУ НАЦПАМ'ЯТІ

Голова Служби безпеки України Василь Грицак і голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Володимир В’ятрович оголосили про підготовку передачі історичних матеріалів до майбутнього Архіву УІНП.

Про це повідомляє сайт УІНП.

За словами Грицака, СБУ продовжує надавати відкритий доступ до інформації з архівів КДБ УРСР у Києві та в регіонах, виконуючи закон "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

За вісім місяців поточного року понад 370 відвідувачів зробили близько 1100 відвідувань читального залу ГДА СБУ, повідомив голова СБУ.

Також за цей час зафіксовано 1377 звернень громадян, 173 з яких – іноземних; майже 60% звернень стосувалися пошуку або надання інформації про зниклих чи репресованих радянською владою родичів; 597 запитів про надання інформації організаціям, науковим установам, ЗМІ тощо.

У зв’язку із підготовкою до передачі історичних матеріалів до новостворюваного Архіву Українського інституту національної пам’яті планується ротація в керівництві Архіву СБУ, зазначив Грицак.

Попередній директор Галузевого державного архіву СБУ Ігор Кулик планує зосередити увагу на створенні нового архіву, до якого СБУ передасть всі архівні матеріали 1917-1991 років. За словами голови СБУ, на зміну Кулику має прийти керівник Центру досліджень визвольного руху Андрій Когут.

Когут - один із розробників закону "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", менеджер групи "Політика національної пам’яті" громадської ініціативи "Реанімаційний пакет реформ".

"Пріоритетними завданнями нового директора ГДА СБУ буде підготовка архівів КГБ для передачі в Архів УІНП, а до моменту передачі — забезпечення відкритого доступу до цих документів в нашому архіві", - наголосив голова СБУ.

В’ятрович висловив сподівання, що й архіви інших силових підрозділів будуть передані до спільного архіву УІНП:

"Сподіваюся, що інші правоохоронні органи України, які досі зберігають документи каральних спецслужб СРСР, за прикладом СБУ докладуть максимальних зусиль для забезпечення вільного доступу до історичних матеріалів та передачі їх до новостворюваного Архіву Національної пам’яті", - зазначив голова УІНП.

Загалом у фондах Галузевого державного архіву Служби безпеки України нараховується майже 180 тисяч одиниць зберігання (томів), створених у радянський період. Це 7 тисяч 172 погонні метри архівних документів.

Водночас в архівних підрозділах регіональних органів нараховується понад 730 тисяч томів радянського періоду – це 30 тисяч погонних метрів.

Кожна справа може містити від одного до тисячі документів. Початковими та кінцевими датами цих документів є 1920-1991 роки. В архівно-кримінальних справах трапляються документальні матеріали, які створювалися наприкінці ХІХ – початку ХХ століть і вилучалися як речові докази.

Також зберігаються матеріали архівних особових справ колишніх співробітників КДБ: в ГДА СБУ – 70 тисяч 661 одиниця зберігання, а в архівних підрозділах регіональних органів – 164 тисячі 814.

Все за темою "АРХІВИ"

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".