УІНП "спільно з громадськістю" створює Музей Майдану

21 січня відбудеться прес-конференція, на якій презентують новостворений Музей Майдану і представлять громадськості його директора.

Створення "Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності" – це результат співпраці держави та громадських ініціатив, зокрема Ініціативи Музей майдану/музей Свободи.

На прес-конференції представлять директора "Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності". Ним став представник громадської ініціативи, голова ГО "Музей Майдану" Ігор Пошивайло.

На директора покладаються завдання із організаційного супроводу створення Музею Майдану, його першої експозиції, вирішення бюджетних питань та організації відкритого конкурсу на посаду очільника установи.

Йтиметься також про підсумки роботи громадської ініціативи "Музей Майдану / Музей Свободи", завдання та перспективи новоствореного Меморіального комплексу.

Спікери:

  • Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті;
  • Ігор Пошивайло, новопризначений директор Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності, голова правління ГО "Музей Майдану";
  • Василь Рожко, начальник управління музейної справи Міністерства культури України;
  • Олександра Бакланова, партнер аналітичної компанії pro.mova.

Як відомо, громадські організації у співпраці з органами державної влади доклали зусиль, щоб зберегти пам’ять про ті події та надалі розвивати громадські практики, започатковані Майданом.

21 січня, четвер 13.00

Місце: Український кризовий медіа-центр (Український дім вул. Хрещатик, 2)

Організатори: Український інститут національної пам’яті спільно з громадською ініціативою "Музей Майдану / Музей Свободи".

Довідка:

Упродовж двох років, що минули від Революції Гідності, музейники, представники громадських організацій у співпраці з органами державної влади доклали зусиль, щоб зберегти пам’ять про ті події та надалі розвивати громадські практики, започатковані Майданом. Фактично велася робота над створенням багатофункціонального відкритого простору під умовною назвою МУЗЕЙ МАЙДАНУ.

Із січня 2014 року ініціатива "Музей Майдану / Музей Свободи" зібрала майже дві тисячі артефактів, документів та усних свідчень, що складуть основу новоствореного Меморіального комплексу, провела низку виставкових проектів в Україні й за кордоном, здійснила консультації із світовими експертами-музейниками,  взяла участь у навчальних поїздках з вивчення міжнародного досвіду і проаналізувала тенденції розвитку "музеїв пам’яті" та викликів, які стоять перед ними.

В основі Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності лежить концепт багатофункціонального музейного комплексу, метою якого є збереження пам’яті про події, учасників та наслідки Революції гідності, Помаранчевої революції, Революції на граніті.

Він покликаний поширювати ідеї гідності, свободи і незалежності, розкривати особливості боротьби за права та свободи у світовому контексті, сприяти активізації громадських ініціатив, консолідації та розвитку українського суспільства і формуванню відповідальності за своє майбутнє.

11 лютого 2015 року вийшов Указ Президента України "Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні" (№ 69/2015), 18 листопада 2015 — розпорядження Кабінету Міністрів України "Про утворення державного закладу "Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції гідності" (№ 1186-р).

І. Б.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.