Про результати роботи форуму звітували його учасники на прес-конференції в Укрінформі. Головну мету діалогу між науковцями озвучив голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович:
"Завдання нашого форуму - деполітизувати цю тему. Одна з цілей нашого форуму - щоб дискусія навколо важких тем польсько-українського конфлікту в минулому була фаховою... Ми як історики ставимо собі за мету продовжити історичний діалог, зробити так, щоб головними речниками питань минулого були історики. І якщо нам це вдасться зробити, ми позбудемося різного роду негативних політичних наслідків, які часом виникають в українсько-польських стосунках".
На думку В'ятровича, ухвалений 2015 року закон про доступ до комуністичних архівів створює якнайкращі можливості для підвищення фахового рівня дискусії. Адже в архівах КГБ, що тепер стали доступні як для українських, так і для польських істориків, містяться цілі масиви унівкальних документів, у тому числі й про конфлікти часів Другої світової війни. Саме плідна наукова співпраця є найкращим способом для розуміння і, головне, для подолання тих конфліктів.
"Нам вдалося провести цікаву плідну дискусію навколо дуже конкретних питань - аж до того, що заглиблювалися до рівня конкретного населеного пункту і розбирали по цеглинках ті чи інші документи, на які ми можемо опиратися. Я думаю, що публікація, яка покаже нашу роботу, буде сприйнята і в Україні, і в Польщі", - сказав В'ятрович.
Заступник директора Інституту національної пам'яті Польщі доктор Матеуш Шпитма теж вдзначив, що зустрічі проходять плідно. Однак, додав він, це не означає, що на форумі немає гострих дискусій і різного бачення.
"Дискусії точаться в тому числі і з питань подій на Волині, які були в 1943 році. Ми вважаємо це геноцидом. Українська сторона має інше бачення. Але дискусії тривають", - сказав Шпитма.
Доктор Рафал Лескевич, заступник директора Офісу історичних досліджень Інституту національної пам'яті Польщі, розповів про плани заходів для популяризації історії Польщі та України.
Наприклад, учасники форуму домовились, щоб історичні виставки, підготовлені Польським інститутом національної пам'яті, перекладалися на українську мову і презентувалися в Україні, і навпаки - українські виставки експонувалися в Польщі.
"Ми також будемо публікувати наукові роботи, присвячені цій темі, і готуємо збірку за результатами трьох засідань форуму, в тому числі матеріали, присвячені Волинському злочину. Розмовляючи про минуле, ми шукаємо ключ до подальшої співпраці. Тож ми хочемо запропонувати нашим українським колегам дослідження на тему "цікавості", яку комуністичні служби безпеки Польщі виявляли до українських середовищ 1946-90 років, тому що це фактично недосліджена царина", - повідомив Лескевич.
За його словами, також буде продовжено друк матеріалів, які стосуються "Польської операції" НКВД 1937-38 років, жертвами якої в УРСР стало 100-200 тисяч поляків. Уже вийшло два томи, підготовлені спільно українськими та польськими істориками. Дальші пошуки актуалізуються роковинами цієї операції, які відзначатимуться 2017 року.
Наступне засідання українсько-польського історичного форуму заплановане на березень 2017 року в Польщі. Темою дискусії визначено польське питання в ідеології і програмі українського визвольного руху і українське питання в програмі та ідеології польського підпілля.