Російська міністр освіти вважає міфологізацію історії потрібною

Російська міністр освіти Ольга Васильєва вважає, що викладання історії є суб’єктивною річчю і що «без міфологізації» у цій галузі обійтися не можна.

Про це вона заявила у своєму інтерв’ю "Интерфаксу", передає російська служба Бі-Бі-Сі.

"Я глибоко впевнена, що викладання історії – це річ багато в чому суб’єктивна, вона багато в чому залежить від того, на яких світоглядних позиціях стоїть людина, яка викладає історію", –  сказала Васильєва.

Далі міністр освіти відзначила, що Йосип Сталін у 1930-х роках відновив спадкоємність дореволюційної та радянської історії, що було порушено більшовицькою революцією 1917 року. Разом із тим, радянських диктатор, на її думку, повернув поняття "державного патріотизму".

"Сталін як прагматик прекрасно розумів, що попереду страшна війна і потрібна мобілізації, в тому числі й духовна. Звідси картини в кіно, звідси поеми та фільми про Олксандра Невсього та Івана Грізного", – заявила Васильєва.

Коли журналіст зауважив, що відбувається міфологізація цих історичних постатей, міністр відповіла, що в історії без міфологізації не можна.  

"Розумієте, без героїв, без героїчної подоби історичних персонажів неможна обійтися. Чи ти маленька людина, чи ти доросла, у тебе має бути ідеал, до якого потрібно прагнути", – сказала вона.  

Ольга Васильєва також навела правило, якого дотримуватися француьзкі історики Люсьєн Фавр і Марк Блок із школи "Анналів": "Якщо тобі трапляється факт, який, здається, переверне історичну науку і взагалі все, що було зроблено до тебе, але ти не можеш його нікуди вбудувати – відклади його, тому що його оприлюднення може завдати незворотної шкоди для тих, хто живе поруч із тобою".

"У всьому повинна бути зваженість та обережність", – підкреслила міністр.

На запитання про її думку щодо історії про "28 героїв-панфіловців", начебто загиблих у бою з нацистами біля роз’їзду Дубосєково в листопаді 1941 року, Васильєва відповіла, що тут їй дуже важко говорити, оскільки про це писав її вчитель, радянський історик, керівник Центру воєнної історії Росії Георгій Куманєв.

"А я шаную вчителів. Куманєв вважає цю історію правдивою. Моя позиція така ж, як і в Георгія Олександровича", – додала вона.

Як відомо, згідно з розсекреченими в 2015 році документами Державного архіву Російської Федерації, історію з 28 "панфіловцями" вигадали кореспонденти газети "Красная звезда" в 1941 році.

Нагадаємо, що неодавно міністра культури РФ Володимира Мединського низка академіків РАН звинуватили в міфотворчості та лженауці та закликали позбавити посадовця ступеня доктора історичних наук.

Раніше той же Мединський назвав "закінченими нікчемами" тих, хто оскаржує історію про "панфіловців".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.