Інститут нацпам'яті вкотре нагадав "Рошен" про декомунізацію. ДОКУМЕНТ

Український інститут національної пам’яті вдруге надіслав листа до керівництва Київської кондитерської фабрики «Рошен», у якому нагадує про вимогу демонтажу пам’ятника Карлу Марксу на її території, в установленому Законом України порядку.

Про це інформує офіційний сайт УІНП.

"З огляду на значний суспільний резонанс, а також те, що Президент України Петро Порошенко визнав завершення процесу декомунізації питанням національної безпеки, звертаємося до ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен" вдруге.

Перший лист з нагадуванням про необхідність демонтажу пам’ятника К. Марксу Інститут надіслав 25 вересня 2015 р. На жаль, офіційної відповіді ми досі не отримали", - йдеться у заяві УІНП.

Як наголошують в Інституті, вчення "марксизму" стало підґрунтям для утвердження комуністичних тоталітарних режимів на території України та інших країн Східної Європи.

Активна меморіалізація засновників комуністичної ідеології  Карла Маркса та Фрідріха Енгельса (зокрема, шляхом масового встановлення на їхню честь пам’ятників) були важливою складовою пропаганди ЦК КПРС комуністичного тоталітарного режиму.

Відповідно до українського законодавства, пам’ятник К. Марксу на території Київської кондитерської фабрики "Рошен" є символікою комуністичного тоталітарного режиму та підлягає обов’язковому демонтажу.

 Текст листа, надісланого УІНП на ім'я гендиректора ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен"
 

Довідка:

21 травня 2015 р. набрав чинності Закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Відповідно до частини першої статті 3 зазначеного Закону, пропаганда комуністичного тоталітарного режиму та його символіки визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму та заборонена законом.

Частиною першою статті 4 зазначеного Закону публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму на всій території України заборонено.

Згідно з підпунктом "д" пункту 4 статті 1 зазначеного Закону, символікою комуністичного тоталітарного режиму є, у тому числі, зображення, пам’ятники, пам’ятні знаки, написи, присвячені подіям, пов’язаним з діяльністю комуністичної партії, із встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".