В історичному музеї — заходи до дня студента, Дня пам’яті Голодомору та річниці Майдану. РОЗКЛАД

Національний музей історії України підготував низку заходів до третьої річниці початку Революції Гідності та Дня пам’яті жертв Голодомору. Крім того, спеціальну лекцію присвячено дню студента.

18 листопада, п’ятниця

16:00 Підготовка до ЗНО в Історичному музеї.Тема № 10 "Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIIІ ст."
Вартість - 50 грн.

16:00 Семінар "Голодомор 1932-1933 років. Людський вимір трагедії" для педагогів
Вартість - 10 грн.

17:00 Фільм "Зима у вогні": перегляд та обговорення з творцями та героями фільму
Вартість - 20 грн.

19 листопада, субота

13:00 Виставка-інсталяція "Шляхом українського духу"
Вхід на відкриття огляду з 13:00 до 15:00 безкоштовний, далі - за ціною вхідного квитка.

14:00 Лекція "Приповість же в школярів: не вкрав, але достав"
Вхід на лекцію - 30 грн.

16:00 Вечір осмислених спогадів "Історики Майдану" (зустріч з істориками-науковцями, безпосередніми учасниками Революції Гідності)
Вартість - 20 грн.

20 листопада, неділя

14:00 Зустріч з командою Діани Макарової. Презентація книги "Сектор V"
Вхід - 20 грн.

14:00 Інтерактивна сімейна екскурсія "Тато, мама і я у лабіринтах часу", філія Музей історичних коштовностей України(вул. Лаврська, 9)

Вартість участі для родини — 75 грн + 100 грн (родинний вхідний квиток).

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2). Квиток, придбаний в НМІУ, дає право безкоштовного входу до філії "Музей історичних коштовностей" (вул. Лаврська, 9) та "Музею Української революції 1917-1921 рр." (вул. Володимирська, 57)  протягом доби.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.