Спецпроект

Вийшла книга про організаторів Голодомору на Чернігівщині

Книга має назву "Хроніки війни більшовиків з українським народом. Голодомор 1932-1933 років на Чернігівщині: виконавці злочину".

Її презентували 7 грудня на засіданні клубу "Краєзнавець" у Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. В.Г. Короленка, повідомляє сайт Українського інститут національної пам'яті.

Автори - співробітники Інституту історики Сергій Бутко й Сергій Горобець.

"В архівах вистачає документів, які дають можливість отримати конкретні знання про анатомію організації та здійснення Голодомору-геноциду, інших комуністичних злочинів на місцевому рівні, персоналії злочинців. Важливо інтенсифікувати дослідження, це актуально", – розповів Сергій Горобець.

 

"Джеймс Мейс оцінив стан сучасної України після жаху Голодомору та інших наслідків політики комуністичного режиму як постгеноцидний. Ця книга, як й інші подібні дослідження, наочно показує, як це сталося. Дуже важливо, що автори назвали конкретні прізвища місцевих злочинців. Зло не буває абстрактним", – зазначив Володимир Бойко, директор Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ і організацій, кандидат історичних наук.

"Нам тепер стало зрозуміло, після вивчення походження та діянь місцевого активу у населених пунктах, що впродовж 1920-х-1930-х років комуністична влада цілеспрямовано вирощувала, відбирала такі кадри, які виконають будь який злочинний наказ з Кремля без жодних докорів совісті", – додав Сергій Бутко.

Книгу було видано за підтримки Державного архіву Чернігівської області, Чернігівської райдержадміністрації.

Тираж обсягом 200 примірників історики розповсюдили бібліотеками області. Електронний варіант обіцяють найближчим часом опублікувати на сайті Інституту.

Україна без Києва. Про що домовлялись у Парижі навесні 1920 року?

У Парижі Україні планували зберегти незалежність, але намалювали нові кордони. Без Києва, Лівобережжя, Сходу та Заходу.

Крізь бурю та сніг. Перший Зимовий похід Армії УНР

У перших числах грудня 1919 року Армія УНР налічувала близько 10 тисяч осіб. З них боєздатними були біля 2 тисяч. Керівництво проводило нараду за нарадою у пошуках виходу з ситуації. Вирішили йти у запілля окупантів. Так почався Перший Зимовий похід.

Львів. 1918. Єврейський погром

Наприкінці листопада 1918 року світ отримав страшні відомості зі Львова: європейські та американські видання писали про жорстоку розправу над тутешніми євреями, яких впродовж двох діб, одразу після відступу з міста українського війська, безжалісно грабували, палили, мордували і вбивали.

Український підрозділ у Зимовій війні: правда чи легенда

Формування українського добровольчого підрозділу, якщо пропозицію про нього й було надано фінському командуванню, не здійснили через брак часу, підготованих кадрів та фінансів.