В Інтернет виклали базу даних на 8,5 тисяч есесівців з Аушвіца

8,5 тис. прізвищ есесівців містить база даних "Залога концентраційного табору Аушвіц", яку оприлюднив польський Інститут національної пам’яті 30 січня.

Це перший і найповніший список персоналу цього нацистського концтабору, пише ГалІнфо.

Кожен запис у базі містить такі елементи: прізвище працівника табору, дата й місце народження, службовий номер, дата прибуття до табору Аушвіц і дата виїзду, освіта, громадянство. Якщо особу після війни притягали до кримінальної відповідальності, – то й судові документи. Дехто з тих, хто є в базі, досі живий.

База даних була сформована в рамках відновленого у 2011 році. Комісією розслідування злочинів проти польського народу ІНП у Кракові слідства щодо злочинів, вчинених німцями на території табору.

Базу склали на основі списку персоналу Аушвіца, опрацьованого соціологом та істориком, що спеціалізується на історії Третього Райху, професором Александром Ласіком із Університету Казимира Великого в Бидгощі. Він зібрав дані про 25 тис. есесівців, які у 1939–1945 роках працювали в різних концентраційних таборах.

"Особисті дані есесівців із Аушвіц вперше відкриють широкому загалу. Це єдина в Польщі і, ймовірно, перша у світі база, що містить інформацію про осіб, які були персоналом табору смерті", – сказала в четвер речниця краківського ІНП Дорота Корогода.

За даними Державного музею Аушвіц-Біркенау, в 1941 році персонал СС у таборі Аушвіц нараховував близько 700 осіб, у червні 1942 року – близько 2 тис., у квітні 1944 року – приблизно 3 тис., у серпні 1944 року – біля 3,3 тис. есесівців і наглядачок СС.

Їхня кількість досягла піку в середині січня 1945 року у зв’язку з остаточною евакуацією концентраційного табору Аушвіц та складала 4480 есесівців і 71 наглядачку СС. Загалом протягом існування табору в ньому служили більше 8 тис. есесівців.

База, яку опублікує ІНП, містить інформацію про есесівців-чоловіків. Дані щодо 200 жінок-наглядачів, які працювали в таборі, ще перевіряють.

Прокурори, які ведуть слідство щодо злочинів, скоєних в Аушвіці, багато разів підкреслювали, що база, яку ЗМІ охрестили "списком злочинців" або "списком катів", має інформаційний, а не оціночний характер.

Завдяки ній можна буде перевірити, хто й коли працював у концтаборі. Більшість персоналу складали німці, але були люди, які заявляли про німецьке походження та були громадянами окупованих країн або союзників Райху, як от: Румунія, Словаччина та Угорщина.

Перейти до бази можна через за посиланням.

Як повідомлялося, московський "Меморіал" виклав в Інтернет базу даних на 40 тис. працівників НКВД періоду Великого терору.

Дивіться також:

Звільнення Аушвіца: український рахунок

Легендарна втеча з Аушвіцa. Історія Євгена Бендери

Подорож в Аушвіц. Екскурсія збереженим табором смерті. ФОТО

Перші хвилини звільнення концтабору Аушвіц

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.