8 лютого на прес-конференції розкажуть про старт національної інформаційної кампанії в пам’ять про УПА

Які теми підніматимуться та які заходи відбудуться упродовж року в контексті 75-річчя УПА – розкажуть на прес-конференції.

Цього року виповнюється 75 років від створення Української повстанської армії. Інформаційна кампанія стартує в річницю першого бою українських повстанців із нацистами.

У ніч на 8 лютого 1943 року сотня Григорія Перегіняка-"Коробки" атакувала районний центр Володимирець Рівненської області, що перебував під контролем окупантів.

Учасники:

  • Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович;
  • Директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут;
  • Декан історичного факультету Київського національного університету ім. Т.Шевченка, член Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Іван Патриляк;
  • Голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко;
  • Голова Вченої Ради НаУКМА і Керівник центру забезпечення якості освіти, викладач Сергій Квіт

Як свідчать результати соціологічних опитувань, оцінка українцями діяльності УПА залежить від рівня поінформованості про неї. Як відомо, впродовж семи десятиліть архівні дані про українських повстанців були засекречені.

Вільний доступ громадянам до документів КГБ та конфіскованих спецслужбою матеріалів УПА Україна відкрила щойно з 2015 року.

Тож, на переконання Інституту національної пам’яті та громадських діячів, існує потреба донесення до громадськості фактів з історії боротьби ОУН та УПА під час та після Другої світової війни.

Середа, 8 лютого, 13.00

Місце: Національне інформаційне агентство "Укрінформ"  (Київ, вул. Б. Хмельницького 8/16)

Вхід вільний.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.