Спецпроект

За оригінал "списку Шиндлера" планують виручити $2,4 млн

На продаж виставили один із оригінальних "списків Шиндлера", який німецький промисловець Оскар Шиндлер використовував, щоб урятувати понад 1200 євреїв у часи Голокосту.

Документ, увічнений у романі Томаса Кініллі "Ковчег Шиндлера" (інша назва "Список Шиндлера"), покликаний був захистити єврейських робітників від депортації та смерті. Очікується, що за "список Шиндлера" вдасться виручити понад $ 2,4 млн, повідомляє "The Guardian".

Цей список один із семи, які існують. Його уклав бухгалтер Шиндлера Іцхак Штерн, зображений Беном Кінгслі у відомому фільмі Стівена Спілберга 1993 року. На продаж на відомому сайті "Moments in Time", який спеціалізується на продажі історичних документів і фото, виставили передостанній документ, датований 18 квітня 1945 року.

У переліку – 801 єврейський чоловік, що працював на фабриці Шиндлера в окупованій Чехословаччині. Усіх їх перевезли з нацистського концтабору Плашув в окупованій Польщі.

Список на 1200 єврейських в'язнів концтабору, яких Оскар Шиндлер найняв на свою фабрику. Зберігається в Меморіалу Голокосту "Яд-Вашем". Фото: Michael Latz/AP

Гендиректор "Мoments in Time" Гері Зімет у коментарі для "The Guardian" сказав, що ця копія списку, зроблена через копірку, "спочатку належала племіннику Іцхака Штерна". Штерн, який помер у 1969 році, працював у Шиндлера бухгалтером і друкував його списки.

Оригінальний список євреїв Шиндлера був створений восени 1944 року самим Шиндлером, Штерном і Мітеком Пемпером, в’язнем концтабору Пляшув, що служив особистим секретарем у коменданта табору Амона Гета (Amon Göth).

Список використовували, щоб захистити робітників, урятованих Шиндлером із табору, коли нацисти відступали на захід і закривали концтабори, розташовані на сході. В’язнів евакуювали на захід до газових камер Аушвіца.

Шиндлер, який уже давав хабарі для того, щоб захистити євреїв, що працювали на його фабриці емальованого посуду, переконав Гета дозволити йому його робочу силу в Судети під час евакуації фабрики. Цей крок урятував їх від майже гарантованої смерті.

Шиндлер витратив увесь свій капітал для захисту своїх працівників від газових камер. У 1963 році ізраїльський уряд нагородив його званням "Праведника народів світу". Після своєї смерті 1974 року він став єдиним колишнім членом нацистської партії, якого поховали на г. Сіон у Єрусалимі. Нині понад 8000 людей є нащадками євреїв, врятованих Шиндлером.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.