Одеські депутати ще раз перейменували декомунізовані вулиці

Депутати Одеської міської ради на сесії ухвалили рішення відмінити перейменування топонімів, здійсненого в рамках декомунізації.

Проект рішення до порядку денного вніс голосом депутат Олег Бриндак, а частина депутатів узагалі не отримала списку нових назв, тож голосувала наосліп, передає "Думская".

"Ідучи, реформатори підклали бомбу, яка днями вибунула – Мін’юст зареєстрував нові назви від Саакашвілі. Однак там було допущено ряд помилок – деякі вулиці взагалі не існують, а деякі вже були до того часу перейменовані за ініціативою нашої топонімічної комісії в ході виконання закону про декомунізацію", –  зазначив Олег Бриндак. І додав:

"Ми вважаємо, що називати вулиці потрібно іменами тих людей, які жили й працювали в Одесі, наприклад іменем Бориса Литвака чи Героя Радянського Союзу Жученка, а не імператора Габсбурга".

Проект рішення підтримало 46 депутатів. Нові назви вулиць наразі невідомі.  

У мережі "Фейсбук" опублікували список поіменного голосування за це рішення:

Чинний голова ОДА Максим Степанов назвав голосування за перейменування в міськраді провокацією напередодні трагідчних подій 2 травня.

"Так, в минулорічному варіанті є неоднозначні моменти, які небхідно було обговорювати з жителями і обов'язково провести громадські слухання. Але те, що сталося вчора – це провокація", – написав Степанов у себе на "Фейсбуці".

"Візьмемо пані Терешкову. Так, вона стала першою жінкою космонавтом в 1963 році. Але ж це не все, з чим пов'язане життя Терешкової! У депутатів міськради ж не настільки коротка пам'ять, сподіваюся, щоб забути про те, що та ж пані Терешкова, як депутат Держдуми РФ, в 2014 році проголосувала за анексію Криму...Так чию пам'ять вирішили увічнити? Чи пам'ятають вони, депутатами якої країни вони є? Сподіваюся, це якесь запаморочення чи ще щось, але аж ніяк не зважене рішення!", – зазначив Степанов. 

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович зазначив, що повернення комуністичних назв є незаконним і може тягнути за собою кримінальну відповідальність:

Натомість народний депутат від Опозиційного блоку Микола Скорик розкритикував реакцію УІНП і перейменування комуністичних назв уцілому:

"Це бездумна декомунізація, коли намагаються обнулити таких історичних особистостей, як маршал Перемоги Георгій Жуков чи перша жінка-космонавт Валентина Терекова", – сказав він.

Нагадаємо, в травні 2016 року тодішній голова Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі своїм розпорядженням перейменував 56 вулиць і провулків Одеси.

Проспект Маршала Жукова став проспектом Небесної Сотні, вулиця Червоних Зір – Бернардацці (архітектора), Дніпропетровська дорога – вул. Семена Палія, вулиця Бєлінського – Леонтовича, Островського – Івана Мазепи, Фурманова – Дмитра Донцова, Героїв Сталінграда – Героїв оборони Одеси, а Піонерський провулок – Ліверпульським (на честь міста-побратима).

Вул. Ярослава Галана стала вул. Романа Шухевича, а провулок Богданова – провулком ерцгерцога Австро-Угорщини Вільгельма Габсбурга (він же Василь Вишиваний).

Частину номерних Чапаєвських провулків губернатор перейменував на честь жителів області, загиблих на фронті: Володимира Терещенка, Олега Андрійця, Боиса Кіфоренка,Ігоря Кисельова й Олега Стороженка.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.