АНОНС: На Книжковому арсеналі вручать премію ім. Василя Стуса

20 травня буде визначено лауреата Премії ім. Василя Стуса. Кандидатами на нагородження цьогоріч є режисер Ірина Волицька та письменник Сергій Жадан.

Український центр Міжнародного ПЕН-Клубу продовжує традицію вручення Премії імені Василя Стуса, що була заснована 1989 року Українською асоціацією незалежної творчої інтелігенції (УАНТІ) на чолі з Євгеном Сверстюком (1928–2014). Лауреатами Премії минулих років є: Ольга Богомолець, Марія Бурмака, Опанас Заливаха, Михайлина Коцюбинська, Василь Овсієнко, Іван Світличний, Надія Світлична, Галина Севрук, Людмила Семикіна та інші.

З 2016 року Український центр Міжнародного ПЕН-Клубу створив журі, розробив положення про премію та відзнаку. Премія імені Василя Стуса присуджується щороку авторам (літераторам, митцям, режисерам), незалежно від місця проживання, прижиттєво, за особливий внесок в українську культуру та стійкість громадянської позиції.

Висувають кандидатів, а затим визначають лауреата Премії, члени журі у складі:

Мирослав Маринович – голова журі, правозахисник, віце-ректор УКУ у Львові;
Боґуміла Бердиховська – публіцистка, керівник департаменту стипендій Національного центру культури у Варшаві;
Оля Гнатюк – дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету;
о. Борис Ґудзяк – єпископ УГКЦ, президент УКУ;
Оксен Лісовий – директор Малої академії наук України;
Андрій Курков – український письменник;
Юрко Прохасько – есеїст, перекладач;
Олександр Саврук – директор Києво-Могилянської Бізнес Школи;
Елеонора Соловей – літератературознавиця;
Дмитро Стус – директор Національного музею Тараса Шевченка;
Леонід Фінберг – головний редактор видавництва "Дух і Літера";
Секретар Премії імені Василя Стуса – Анастасія Негруцька.

У 2016 році лауреатом Премії стала Олександра Ковальпрезидент ГО "Форум видавців", організатор Національного книжкового "Форуму видавців у Львові"

 
Цього року фіналістами Премії ім. Василя Стуса є:
  • Ірина Волицька,  театральний критик, мистецтвознавець, режисер "Театру у кошику"
"Театр у кошику" належить до неординарних театральних колективів в Україні, зосереджуючись на пошуку сучасного сценічного вираження українських класичних текстів, пропагуючи в Україні та за її межами твори велетнів нашої літератури: Тараса Шевченка ("Сон"), Івана Франка ("Украдене щастя"), Лесі Українки ("На полі крові", "Одержима"), Василя Стефаника ("Білі мотилі, плетені ланцюги"). Ірина Волицька є творцем концепції цього модерного театру, автором більшості творчих знахідок і прийомів,  Мирослав Маринович, голова журі, публіцист, член-засновник Української Гельсінкської групи
  • Сергій Жадан, поет, прозаїк, громадський діяч
"Сергій Жадан у своїх творах постійно звертається до осмислення подвійного – мовного та офіціозного – тиску на молодь, що максимально утруднює та сповільнює процеси реалізації людей, змушених жити в ситуації тотальних розривів: імперська свідомість, що домінує в постімперському світі українського сходу; надрив і невпевненість носіїв української мови в російськомовному індустріальному просторі в постіндустріальний період; пошуки сенсу буття молодої людини в безмотиваційних середовищах тощо", – Дмитро Стус, директор Національного музею Тараса Шевченка.

Ім'я лауреата буде проголошено під час церемонії нагородження.

Субота, 20 травня, 20.00–21.00
Місце: Мистецький арсенал (м. Київ, вул. Лаврська, 10-12 зал "Папір").
Вхід на територію Арсеналу за вхідним квитком (60 грн). Вхід на саму подію вільний.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.