Музей монументальної пропаганди у Києві запустили

22 травня на ВДНГ (національний комплекс "Експоцентр України") відбулася прес-конференція з нагоди початку робіт над створенням Музею монументальної пропаганди.

Ініціатор проекту, заступник міського голови, секретар Київської міської ради Володимир Прокопів повідомив, що Музей монументальної пропаганди буде розташований на території національного комплексу "Експоцентр України", а перший етап буде відкрито восени поточного року.

"Ми отримаємо місце, яке має увійти у топ-10 пам'яток столиці", –  зазначив Прокопів.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович сказав, що деінсталяція символів комунізму в громадському просторі  –  це лише перший крок.

Зліва праворуч: Дмитро Павленко, Максим Яковер, Максим Бахматов, Володимир Прокопів, Володимир В'ятрович, Євген Мушкін, Володимир Кадигроб. Фото: Олександр Куклишин 

"Ми повинні не просто забути радянське минуле – навпаки, маємо пам'ятати його як приклад того, що ніколи не повинно повторитися", –  зазначив В’ятрович.

Керівник проекту Максим Бахматов додав, що Музей буде профінансовано за рахунок приватних осіб та інвесторів без залучення державних та комунальних коштів.

За його оцінками, орієнтовний бюджет становитиме від 15-20 млн грн. Бахматов закликав потенційних партнерів долучатись до підтримки проекту, а представників місцевих рад та приватних колекціонерів звертатись, якщо вони бажають надати об’єкти для експозиції Музею.

Фото: Олександр Куклишин  

Дмитро Павленко, директор податково-юридичного департаменту компанії "Делойт", розповів про роль компанії у проекті.   

"З об’єктивних причин для нас цей проект не комерційний, а більше ідейний. Участь у подібних проектах – один із проявів наших спільних цінностей. Для нас честь і задоволення долучитись до створення цього важливого культурного і соціального об’єкту", – зазначив він.

Арт-менеджер проекту Володимир Кадигроб наголосив на тому, що Музей монументальної пропаганди – це проект-дослідження, одна із основних цілей якого – подолання наслідків культурної травми через суспільний діалог. 

 Фото: Олександр Куклишин 

"Ми сподіваємося, що Музей зможе стати відкритим простором для осмислення радянського минулого", – зазначив Кадигроб.  

Співзасновник Фонду дослідження монументальної пропаганди Максим Яковер та т.в.о. генерального директора Національного комплексу "Експоцентр України" Євген Мушкін пояснили вибір локації для Музею. На їхню думку, ВДНГ – це саме те місце, куди органічно впишуться об’єкти радянської епохи.

Інформація про проект та контакти для партнерів: www.monumenta.org.ua

Контакти для ЗМІ: Юлія Старушко, ystarushko@be-it.com.ua, +380661056835. 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.