АНОНС: Міжнародна конференція до 100-річчя Української революції пройде в Києві

1-2 червня в КНУ ім. Т. Шевченка відбудеться Міжнародна наукова конференція "Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917–1921 рр.)" до 100-річчя Української революції 1917–1921 рр.

Під час форуму історики дадуть свою відповідь на питання чи був шанс в українців у протистоянні "імперії vs національні держави", обговорять концепції та рефлексії подій 1917–1921 рр., розглянуть проблемні аспекти військової, регіональної та "неукраїнської" історій революційних подій, а також конструювання спадщини та пам’яті про Українську революцію.
 
Спікерами конференції будуть 50 відомих дослідників з шести країн світу – України, США, Канади, Австрії, Польщі та Білорусі. Конференція відбудеться за підтримки Програми досліджень сучасної історії і культури України імені Петра Яцика, Міжнародного фонду "Відродження", Сіверського інституту регіональних досліджень та Польського інституту в Києві.
Четвер, 1 червня, 9.30 – початок роботи конференції. Реєстрація учасників – з 9.00.
Місце: вул. Володимирська 60 (червоний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зала Вченої ради).
Організатори: Інститут історії України НАН України, Український інститут національної пам’яті, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Контакти оргкомітету: ukrrev@ukr.net (Віталій Скальський, Галина Басара-Тиліщак)
Акредитація: Прес-центр Київського національного університету імені Тараса Шевченка, тел..: 044 233 34 66
Програма

1 череня, четвер

9.00–9.30 – Реєстрація учасників

9.30–10.00 – Відкриття

Павло Розенко, віце-прем'єр-міністр України

Леонід Губерський, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам'яті

Валерій Смолій, директор Інституту історії України НАН України

10.00–11.45 Секція 1 Концепції та рефлексії Української революції 1917-1921 рр.

(зала Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка)

Модератор – Руслан Пиріг

Владислав Верстюк (Інститут історії України НАН України)

Від "Великой октябрьской социалистической революции и гражданской войны на Украине (1917–1920 рр.)" до "Нарисів історії Української революції 1917–1921 рр." і далі: історія змін дослідницьких парадигм

Марк фон Гаген (Університет штату Арізона)

Революція 1917 року як революція гідності: імперський вимір та українська державність

Марек Корнат (Інститут історії імені Тадеуша Мантеуфла Польської Академії Наук)

Геополітичні варіанти Східної Європи (1917–1921). Навколо історіографії та польської політики

Микола Литвин (Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України)

Західно-Українська Народна Республіка: історичний досвід державотворення

Ярослав Калакура (Київський національний університет імені Тараса Шевченка)

Ментальний вибір Української революції

Станіслав Кульчицький (Інститут історії України НАН України)

Чому радянська влада перемогла в Україні?

11.45–12.15 Перерва

12.15-14.00 Секція 2 Україна в 1917–1921 рр.: розмаїття інтерпретацій 

(зала Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка)

Модератор - Марк фон Гаген

Руслан Пиріг (Інститут історії України НАН України) Генерал Вільгельм Гренер і Українська Держава (березень-жовтень 1918 року): сучасні історіографічні оцінки

Ірина Матяш (Інститут історії України НАН України) Архівна україніка: доба Української революції 1917–1921 рр.

Федір Турченко (Запорізький національний університет)

Українська революція 1917–1921 рр. у контексті модерного націотворення

Володимир Сергійчук (Київський національний університет імені Тараса Шевченка)

Українська революція 1917–1921 років як новий етап відродження національної державності

Ігор Соляр (Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного)

Українські політичні партії в національній революції 1917–1921 років: між консолідацією та конфронтацією

Віталій Тельвак (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка)

Творчість Михайла Грушевського революційної доби: тексти і контексти

Володимир Великочий (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника) Новітня національна історіографія ЗУНР як складова історіографи Української революції 1917–1923 рр.: здобутки і перспективи

14.00–15.00 Перерва

15.00- 16.45 Секція З Регіональні історії Української революції 1917–1921 рр.

(зала Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка)

Модератор – Олег Павлишин

Галина Турченко (Запорізький національний університет)

Трансформація російського сепаратизму на Півдні України у 1917–1921 рр.

Тарас Вінцковський (Одеський національний університет імені 1.1. Мечникова)

Українські губернські з'їзди на Півдні України у 1917 р.: передумови, організація, результати

Олександр Добржанський (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) Українська влада на Буковині восени 1918 р.: становлення, організаційні засади, прагнення до єдності з рештою українських земель

Володимир Бойко (Сіверський центр післядипломної освіти)

Відображення регіональної історії Української революції в "Детройтських зошитах" Романа Бжеського

Ганна Капустян (Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського)

*За землю, за волю!" (Холодноярівська епопея)

Галина Басара-Тиліщак (Інститут історії України НАН України)

Від провінційної глибинки до революційного центру: політичні та соціокультурні аспекти розгортання Української революції в повітових містах

Григорій Сергійчук (Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України)

Діяльність українських політичних партій у Москві в 1917 р.

16.45–17.15 Перерва

17.15-19.00 Секція 4 Імперії національні держави: чи був шанс в українців?
(зала Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка)

Модератор – Валентина Піскун

Ян Яцек Бруський (Ягеллонський університет) Проти імперій. Польсько-український союз 1920 р.: реальний шанс чи ілюзія?

Геннадій Корольов (Інститут історії України НАН України)

Українські національні проекти та східноєвропейські "держави-нацї" 1917-1923 рр. у новітній історіографії: компаративний аналіз

Олег Павлишин (Львівський національний університет імені Івана Франка)

Інтеграція УНР і ЗУНР у 1918–1920 рр.: ідеологія і практика

Віталій Лозовий (Національний інститут стратегічних досліджень)

Соціокультурні чинники революційних та державотворчих процесів в Україні (1917–1921 рр.)

Тетяна Осташко (Інститут історії України НАН України)

В'ячеслав Липинський і українська національна демократія: вибір шляхів державотворення

Дмитро Вєдєнєєв

Основні риси моделі розбудови дипломатичної служби Української державності 1917–1920 років

17.15–19.00 Секція 5 Неукраїнські історії Української революції 1917–1921 рр. (ауд.349)

Модератор – Лариси Якубов

Бьорис Куцмані (Інститут досліджень новітньої та сучасної історії. Австрійська академія наук)

"Перехресна історія" закону про національно-персональну автономію: перетікання ідеї від австрамарк-сизму через Бунд до революційної України

Валентина Мнтлицька (Білоруська археографічна комісія при Департаменті архівів та діловодства Міністерства юстиції Республіки Білорусь)

Білоруський фактор Української революції і боротьби за державність

Анатоль Трафімчик (Інститут літературознавства НАН Білорусі)

Перша спроба суверенітету Білорусі у контексті політики держав-сусідів (1918)

Андрій Іванець (Таврійська гуманітарна платформа)

Вплив Української і Кримськотатарської революцій на виникнення кримського питання у 1917 року

Віталій Скальський (Інститут історії України НАН України)

Караїми Києва у 1917 році

2 червня, п'ятниця

10.00-11.45 Секція 6 "Нація в поході": армія УНР і військова історія (ауд.349)

Модератор - Ігор Срібняк

Григорій Савченко (Київський національний університет імені Тараса Шевченка)

Український рух в російській армії 1917 р.

Михайло Ковальчук (Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського)

Військове будівництво Центральної Ради й організація оборони УНР від більшовицької агресії наприкінці 1917–на початку 1918 рр.

Андрій Руккас (Київський національний університет імені Тараса Шевченка)

Формування військових частин Армії УНР на Поділлі (початок 1920 р.)

Ярослав Тинченко (Національний військово-історичний музей України)

Волинська повстанська армія, 1921–1922: остання спроба організованого збройного опору прихильників УНР радянському режиму

Віктор Венглевич (Ягеллонський університет)

Перебування інтернованих вояків Армії УНР у Вадовіцах (1920-1921 рр.)

Оксана Корнієнко (Національний військово-історичний музей України)

Душпастирська служба в Армії УНР, 1917-1923 рр.

Вадим Машталір (Генеральний штаб Збройних Сил України)

Передумови створення та функціонування Українського державного військового музею (1917-1920 роки)

10.00-11.45 Секція 7 Становлення національної державності

(зала Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка)

Модератор – Василь Яблонський

Валерій Солдатенко (Інститут політичних і етно-національних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України)

Українська революція й проблема створення національного парламенту

Олександр Реєнт (Інститут історії України НАН України)

Національно-державницький вимір українського народу у 1917–1921 рр.

Олена Любовець (Державна наукова установа "Енциклопедичне видавництво")

Моделі державності революційноїдоби 1917–1921 рр.: концепції та спроби рео/іізації

Олександра Кудлай (Інститут історії України НАН України)

Персональний склад Ради народних міністрів доби Української Центральної Ради

Геннадій Єфіменко (Інститут історії України НАН України)

Державний статус радянської України у планах та практиці комуністичного будівництва: основні етапи (1917–1921)

Роман Тимченко (Інститут історії України НАН України)

Українська гетьманська держава: здобутки і проблеми студій

Олександр Завальнюк (Кам'янець-Подільський національний університет імені І. Огієнка)

Вироблення механізму соціальної допомоги і захисту українських громадян урядами УНР (кінець 1918 – кінець 1920 рр.)

11.45–12.15 Перерва

12.15-14.00 Секція 8 Спадщина і пам'ять про українську державність 1917–1921 рр.

(зала Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка)

Модератор – Ярослав Файзулін

Валентина Піскун (Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С Г рушевського НАН України)

Егодокументування та концептуалізація Української революції політичними емігрантами (перша половина XX ст.)

Оля Гнатюк (Центр східноєвропейських досліджень Варшавського університету. Національний університет Києво-Могилянська академія)

За лаштунками фільму "ПКП"

Василь Яблонський (Національний інститут стратегічних досліджень)

Особливості сприйняття та спадкоємності УНР в сучасній Україні

Томаш Стриєк (Інститут політичних студій Польської Академії Наук)

Сто років потому: місце боротьби поляків та українців за незалежність в 1918–1921 рр. у політиці пам'яті сучасних влад

Віталій Огієнко (Український інститут національної пам'яті)

Позитивний установчий міт Української революції 1917–1921 рр. та завдання політики національноїпам ‘яті

14.00–15.00 Перерва

15.00–15.45 Візуальна презентація проекту Тадеуша Кшонстека (Варшавський університет) "Місця пам'яті та пам'ятники Симону Петлюрі та воякам Армії УНР"

15.45-17.30 Круглий стіл "Чим є Українська революція 1917-1921 рр. для (не)українських істориків?"

(зала Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка)

Ярослав Грицак, Франк Сисин, Ігор Гирин, Марк фон Гаген, Томаш Стриек, Федір Турченко, Оля Гнатюк, Ян Яцек Бруський, Марек Корнат, Галина Турченко, Владислав Версток

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.