АНОНС: 8 травня в Києві відкриють виставку про внесок УПА в перемогу над нацизмом

До річниці завершення Другої світової війни в Європі киянам покажуть історію антинацистської боротьби українських повстанців. Виставку “УПА — відповідь нескореного народу” презентує Український інститут національної пам’яті.

8 травня Європа вшановує День пам’яті та примирення. У цей день важливо нагадати про місце України на аренах світової війни. Витоки антинацистської позиції ОУН, український рух опору, ідеологічне протиборство УПА і Третього Райху, українські націоналісти в нацистських концтаборах і тюрмах – про це розповідає фотодокументальна виставка "УПА — відповідь нескореного народу".

Організатори зазначають, що внесок українських повстанців в боротьбі об’єднаних націй проти агресора залишається маловідомим.

"Наші земляки змушені були воювати за чужі інтереси і навіть вбивати інших українців, одягнених в однострої різних імперій. Але близько 100 тисяч молодих хлопців та дівчат кинули виклик обом тоталітарним режимам — нацистському та комуністичному. Вони стали воїнами Української повстанської армії", — розповідає історик Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті та один із авторів виставки.

УПА стала єдиною армією в Другій світовій війні, створеною самими українцями, — стала відповіддю нескореного народу.

 

Фотодокументальна виставка "УПА — відповідь нескореного народу" — це розповідь про боротьбу повстанців проти нацистського та комуністичного тоталітарних режимів. 8 травня в Києві Інститут національної пам’яті представить першу частину виставки "Повстані проти нацизму". Друга частина "Повстанці проти комунізму" буде відкрита у жовтні, напередодні 75 річниці створення УПА.

"УПА — відповідь нескореного народу" є спільним проектом Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху, Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Як відомо, нацистська Німеччина капітулювала 8 травня 1945 року. О 23:01 в Європі настала перша хвилина миру. Українці воювали у складі 6 армій антигітлерівської коаліції та у лавах визвольного руху.

Від 2014 року Україна спільно з Європою відзначає День пам’яті та примирення 8 травня. А 9 травня — день перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Символом пам’ятних заходів є червоний мак. Гасло "1939—1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо".

8 травня, понеділок, 12.00.

Місце: площа перед Національним музеєм історії України (вулиця Володимирська, 2, Київ)

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Центр досліджень визвольного руху, Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" та Галузевий державний архів Служби безпеки України.

Вхід вільний.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.