У Києві відкрили виставку про антинацистську боротьбу УПА. ФОТО

На 12 стендах у фотографіях, документах, мапах та інфографіках представлено цілісну картину протистояння Організації українських націоналістів та Української повстанської армії з Третім Рейхом.

8 травня, о 12.00, відбулося відкриття фотодокументальної виставки "УПА – відповідь нескореного народу". З нагоди Дня пам’яті та примирення представили її першу частину – "Повстанці проти нацизму", яка розповідає про антинацистський фронт українських націоналістів.

Від арештів Степана Бандери і Ярослава Стецька німецькими спецслужбами в липні 1941 р. до звільнення останніх націоналістів – в’язнів нацистських концтаборів у травні 1945 р.

Цю сторінку історії Другої світової війни в радянські часи замовчували, але й досі в незалежній Україні внесок українських повстанців у боротьбу Об’єднаних Націй проти агресора залишається маловідомим.

 

"У воєнних діях під час Другої світової взяли участь понад 7 мільйонів українців. У лавах антигітлерівської коаліції воювала більшість із них – понад 6 мільйонів. Близько 300 тисяч українців воювали по інший бік фронту. Разом із тим близько ста тисяч українців взяли до рук зброю у боротьбі проти обох тоталітарних режимів – коричневого й червоного.

Мова йде про Українську повстанську армію. Тому в ці дні ми вирішили нагадати про роль УПА у подоланні нацизму, – зазначив на відкритті Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті та один із авторів виставки.

– Чому важливо говорити про цю сторінку історії? Бо вона залишається однією з найменш досліджених і найбільш оббреханих радянською та російською пропагандою". 

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович 

Виставка за допомогою світлин, яких використано понад 200, документів, зокрема з німецьких архівів, мап розвінчує поширені міфи про УПА. Вона розповідає про те, як ОУН дійшла до конфронтації з нацистською Німеччиною, за яких умов розгорнула повстанську армію, яким був масштаб її воєнних дій проти окупантів та якими були антиповстанські операції нацистів у відповідь, які втрати понесли націоналісти у цьому протистоянні.

Генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська

"На цій виставці можна побачити матеріали, які зберігалися в справах, що їх енкаведисти збирали як трофейні матеріали після боїв з УПА, у кримінальних справах, які велися проти підпільників. Вони дають можливість реконструювати антинімецьку боротьбу УПА, – зазначив директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрій Когут.

– Це тільки маленька частинка матеріалів, що зберігаються в нас та висвітлюють, що відбувалося в буремні роки Другої світової. Я сподіваюся, що такі виставки заохочуватимуть наступні колективи авторів приходити до нас, працювати з матеріалом та публічно розповідати про інші епізоди історії ".

Участь у відкритті виставки також взяли заступник міністра культури – керівник апарату Ростислав Карандєєв, директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, один із авторів виставки Ігор Бігун, голова Всеукраїнського братства ОУН-УПА Богдан Борович, член братства Тарас Пащак. На відкриття прийшли також син останнього головнокомандувача УПА Василя Кука Юрій Кук та донька президента Української головної визвольної ради Кирила Осьмака Наталія Осьмак.

 Донька президента Української головної визвольної ради Кирила Осьмака Наталія і син останнього Головного командира УПА Василя Кука Юрій (крайній справа)

Матеріали виставки свідчать, що українських націоналістів переслідували не тільки гітлерівці, а й їхні союзники по Осі – Румунія та Угорщина. Борці за незалежну Україну заважали кожній із країн-окупантів.

"У боротьбі з нацизмом загинуло щонайменше 3 члени Проводу ОУН(б), 9 членів крайових проводів і 29 членів керівних органів підпілля обласного рівня. Українські повстанці в боях із Вермахтом, поліцією та СС втратили 25 сотенних і 4 курінних командирів. Достатньо сказати, що весь перший штаб УПА  головний командир Василь Івахів, начальник штабу Юліан Ковальський та ад’ютант Семен Снядецький полягли в бою з німцями. Цим підпільники ОУН та вояки УПА довели своє право бути пошанованими на рівні з іншими переможцями нацизму", — переконаний автор концепції виставки, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Ігор Бігун.

Науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Ігор Бігун

Створення й боротьба УПА органічно вписується в контекст рухів опору країн Центрально-Східної Європи. На прикладі Польщі, Югославії та Греції автори показали, що там, як і в Україні, партизанську війну з окупантами вели як націоналісти, так і комуністи. При цьому обидві течії партизанів часто-густо ворогували між собою.

УПА ж стала єдиною армією в Другій світовій війні, створеною самими українцями, — відповіддю нескореного народу на сваволю всіх окупантів України.

Творці виставки наводять історію п’ятьох братів Яворових як ілюстрацію долі тисяч західноукраїнських родин, що виступили як проти нацизму, так і комунізму. Найстаршого Василя, який був провідником ОУН Вінницької та Полтавської областей, стратили в німецькій в’язниці в 1942 р.

Учасники підпілля на Рівненщині та Житомирщині Григорій і Володимир того ж року загинули в концтаборі Аушвіц. Степан Яворів як солдат Червоної армії загинув на фронті в 1944 р. І наймолодший Мирон, що теж був оунівцем, поліг у бою з МДБ УРСР в 1950 р.

Фото: Олександр Басараб

 "УПА – відповідь нескореного народу" є спільним проектом Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху, Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" та Галузевого державного архіву Служби безпеки України. Друга частина виставки "Повстанці проти комунізму" буде відкрита в жовтні, напередодні 75-ї річниці створення УПА.

Авторський колектив: Ігор Бігун, Володимир Бірчак, Сергій Волянюк, Володимир В’ятрович, Олеся Ісаюк, Іван Патриляк, Андрій Усач. Над проектом працювали: Зоя Бойченко, Дмитро Вортман, Петро Клим, Василь Ліпінський, Сергій Рябенко, Олена Шарговська, Аліна Шпак,  Ярина Ясиневич. Дизайн: Ольга Сало. Виготовлення: GalNext.

За консультації та допомогу автори висловлюють подяку Володимиру Морозу, Вікторії Яременко, Юрію Щуру та Віктору Сеницькому.

Фото: Олександр Басараб

Виставка "УПА – відповідь нескореного народу" експонуватиметься на площі перед Національним музеєм історії України (Київ, вул. Володимирська, 2) до 7 червня.

Як відомо, нацистська Німеччина капітулювала 8 травня 1945 року. О 23:01 в Європі настала перша хвилина миру. Українці воювали у складі 6 армій антигітлерівської коаліції та у лавах визвольного руху.

Від 2014 року Україна спільно з Європою відзначає День пам’яті та примирення 8 травня. А 9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Символом пам’ятних заходів є червоний мак. Гасло "1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо".

Путч у Москві у серпні 1991 року. Як реагувала Україна

Очевидці з радістю згадують момент, коли донецькі шахтарі теж постановили не визнавати розпорядження путчистів із ГКЧП і оголосили про безстроковий політичний страйк, вимагаючи заборони КПРС.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Бомби, облави, містика. Львів напередодні вигнання нацистів

"Людей опанувало шаленство молитви. На подвір'ях вибудовували маленькі вівтарці, повсюди були квіти, свічки, релігійні пісні. І ми у нашій "кімнатці навкарачки" зробили собі маленький вівтарик і цілими днями молилися. Чотки, новенни, рорати, релігійні піснеспіви, святі іконки; то тривало годинами, більше того, цілими днями. Навіть як на дитину, охрещену три і пів рази, було того всього трохи забагато...".

Олег Штуль. Забутий провідник мельниківської ОУН

"Нехай сьогодні ми пишемо найсумніші речі – спогади. Але боротьба триває. І вона триватиме аж до перемоги. Чи ми її побачимо? Чи скоро? Це для історії мало важить. Але побачить її Київ – Золотоверхий наш натхненник. І коли не зустріне нас, то кращих від нас", – писав Олег Штуль у 1962 році.