Ухвалу суду щодо проспекту Шухевича оскаржено. ДОКУМЕНТ

Сьогодні до Київського апеляційного адміністративного та Окружного адміністративного судів Києва подали апеляційну скаргу на попередню ухвалу про забезпечення адміністративного позову та призупинення перейменування проспекту Генерала Ватутіна на генерала Шухевича в столиці.

Про це пише ГО "Національний центр правозахисту" на своєму сайті. Організація знайшла мешканця Києва, "права та свободи якого порушили противники перейменування проспекту", від імені якого й подано апеляційну скаргу.  

 

В апеляційній скарзі, зокрема, зазначено:

  • Скаржник проживає на проспекті Ватутіна в м. Києві, а отже всі питання, що до перейменування, проспекту, прямо впливають на його права.
  • У попередньому судовому засіданні не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів. Позивачами, не надано доказів в обґрунтування клопотання.  
  • Аналогічних висновків дійшов Окружний адміністративний суд міста Києва, відмовляючи в задоволенні клопотання 8 серпня 2016 року, та яку підтримав Київський апеляційний адміністративний суд, відмовивши в задоволенні апеляційної скарги позивачів [у справі перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери - ІП].
  • Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.
  • Крім того, самі вимоги мають ґрунтуватися на нормах права: ні Закон України ні Регламент Київської міськради  не передбачає "подавати на підпис рішення сесії депутатів Київської міської ради". Якщо рішення Київради у п’ятиденний строк з моменту його прийняття не зупинене Київським міським головою, рішення протягом двадцяти днів з моменту його прийняття Київрадою підписується Київським міським головою та оприлюднюється не пізніше тридцяти днів з моменту його прийняття на офіційному веб-сайті Київради (www.kmr.gov.ua).
  • Нормами права не передбачено процедуру передачі на підпис кому-небудь рішення сесії Київської міської ради, а лише порядок його підписання Київським Міським Головою, що не є стороною справи, і суд не розглядав клопотання про заборону Київському міському голові підписувати рішення сесії міською ради.
  • Вчиняти дії по підписанню  та оприлюдненню рішенні сесії депутатів Київради відноситься до повноважень Київського міського голови, що є окремим суб’єктом владних повноважень на не є відповідачем по справі як Київській міський голова.
 
 
 
 
 

Нагадаємо, 1 червня 69 депутатів Київської міської ради проголосували за перейменування проспекту Генерала Ватуніна на проспект Романа Шухевича. 

13 червня окружний адміністративний суд Києва заборонив Київській міській раді подавати на підпис меру й публікувати рішення про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича до ухвалення рішення у справі позову до Київради. Позов подали дві громадські організації: "Антифашистська правозахисна ліга" та "Єврейська правозахисна група".

Секретар Київської міської ради Володимир Прокопів заявив, що рішення про перейменування вже підписане мером Києва Віталієм Кличком, і всі наступні перейменування можливі тільки через нове рішення міської ради.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.