Личаківський цвинтар вкладе півтора млн у реставрацію поховань видатних діячів

Цьогоріч на Личаківському цвинтарі у Львові мають витратити майже півтора мільйона гривень на відновлення майже 30 поховань українських діячів.

Про це повідомляє "Форпост".

Наразі дають собі раду власними силами – без залучення реставраторів. На відновлення надгробків грошей із міського бюджету не беруть, а вкладають кошти, зароблені завдяки туристам, 

"Зараз почали з чотирьох надгробних пам’ятників – Дмитра Волошина, поховання родини Чучманів, далі – Івана Охрімовича і ще одного. Йдеться про очищення від моху, нашарування цементу, який був в радянський період часу. Якщо пам’ятник похилений, його треба піднести і вирівняти", – зазначив працівник музею "Личаківський цвинтар" Андрій Гузій.

Надгробок Івана Левинського почистили і відновили ще минулоріч. Професор Львівської політехніки та водночас промисловець на початку ХХ ст. займався виробництвом цегли. Частина її з іменним клеймом збереглася дотепер. Матеріал використають для благоустрою поховання.

"Із тої фірмової цегли Левинського будуть зроблені сходинки, один комплекс сходинок, другий і по периметру повністю – замість поребрика", – повідомив директор музею "Личаківський цвинтар" Михайло Нагай.

Поміж тим, щороку відновлюють по одній каплиці, що розташовані на ансамблі вхідної площі Личакова.

"Першою була відновлена каплиця Бачевських, до речі за спонсорські кошти. Другою – каплиця Кисельків. І до фінансування долучилась Львівська пивоварня. Чому пивоварня – бо родина Кисельків мала у Львові підприємство з виробництва пива. Крім того, в цій каплиці спочиває засновник львівської швидкої допомоги Стройновський. Третя каплиця, яка буде відновлена цього року – Адамських. Адамський був офіцером армії Наполеона. А згодом він також був директором закладу для убогих, тобто це був благодійник", – розповів директор Личаківського цвинтаря.

Власників цих каплиць вважають важливими громадянами у житті Львова тодішніх часів. До відновлення їхніх усипальниць долучаються спонсори.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.