Вихід фільму про УВО анонсують уже в кінці цього року

На екрани фільм "Екс", в основі сюжету якого лежать реальні події, вийде орієнтовно наприкінці 2017 року.

Про це повідомляє "Львівська газета". В основі сюжетної лінії лежить бойова активність Української військової організації проти окупаційної влади Польської держави в 1920-х-1930-х роках. 

Бійці підпільної Української військової організації проводять революційну акцію проти уряду, котра за гіркою насмішкою долі перетворюється на криваву бійню. Молоді українські студенти – революціонери, члени підпільної організації УВО, кидають виклик нечесній і корупційній владі.

Після ряду вдалих операцій, керівництво УВО планує провести нову акцію – експропріацію (або просто – екс) грошових коштів на потреби опору. До цього завдання залучають найкращих людей, а кістяком групи стають молоді, однак дуже досвідчені бійці.

Бійці здійснюють напад на поштове відділення. Під час нападу все іде шкереберть, немов доля і справді насміхається над хлопцями: поштарі виявляються озброєними, грошей у касі катма, а "нефартовий" револьвер дає осічку у найвідповідальнішу мить.

Так політична акція із лозунгами і закликами перетворюється на криваву бійню. Не всім бійцям вдається вирватися живими, однак це ще не кінець: поліція іде по їхньому сліду.

Почали знімати фільм на Львівщині та у Львові ще в середині грудня 2016-го. Протягом травня-червня 2017 року зйомки тривали в Києві та передмісті, а з 27 червня творча група знову працює у Львові.

Фільм отримав державну фінансову підтримку за підсумками 8-го конкурсного відбору Держкіно України.

Картина насичена неповторним колоритом і музикою Галичини 30-х років ХХ ст., зокрема у фільмі будуть епізоди, що представляють знамениту батярську субкультуру.

Автором сценарію фільму є Ярослав Яріш, режисер стрічки – Сергій Лисенко, оператор-постановник – Сергій Михальчук, художник-постановник – Влад Одуденко, продюсер – Андрій Границя.

Виробництво – компанія Т.Т.М. за фінансової підтримки Держкіно України.

Як повідомлялося, Держкіно на 50% профінансує зйомки фільму "Волоцюги" про львівських батярів.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.