Письменник Василь Шкляр презентував новий роман про найтяжчий етап боротьби УПА

Відомий письменник Василь Шкляр презентував на фестивалі, присвяченому Тарасу Шевченку "Ше Фест" історичний роман "Троща" про боротьбу УПА.

Про це пише "Газета по-українськи".

За основу роману Василь Шкляр узяв свідчення зв'язкової УПА Ганни Зеленої та сотеннго УПА Мирослава Симчича. Симчич став прототипом головного героя.  

Фото: bookclub.ua

"Троща" - це не тільки очерет. Це катастрофа, бійня, трощення людських життів, доль і багато для кого - майбутнього, - каже письменник. - Довго шукав універсальну історію про бандерівське підпілля, найтяжчі часи, які прийшли в другій половині 1940-х. Вони почалися після того, як завершилася збройна боротьба.

Знайшов таку історію на Тернопільщині. Між селами Купчинці, Ішків і Багатківці Теребовлянського і Козівського районів протікає річка Стрипа. Там у плавнях, очеретах переховувалися вояки Української повстанської армії. Було їм де скупатися і відігрітися трохи на сонці. І от саме там боївку повстанців 1947 року через зраду оточили "червонопогонники" - і відбулася драма.

Це власне уже були "залишенці", які не мали надії на визволення, на перемогу. Боролися тільки заради одного. Заради того, що ідею української незалежності підхоплять наступні покоління", - додає Шкляр.

Книжку написано галицьким діалектом. Вона вийшла друком у видавництві "Клуб сімейного дозвілля".

"Роман ще й про зраду. Розпочинається тим, як воїн УПА, "відсидівши" свої 25 стандартних літ, приїздить до міста на сході. Бо їм забороняли повертатись у рідні краї, до Галичини: "На схід, бандьори, на схід!".

"Одного разу зайшовши на міський цвинтар, він раптом побачив могилу близького товариша, з яким воював. Той наче загинув 25 років тому, у 1947-го. Але з напису на могилі зрозумів, що помер нещодавно, сфотографований був у військовому "френчі", з ворожим орденом на грудях. Таку тяжку зраду можна зрозуміти, але не можна виправдати. Однак, коли опиняєшся в тій ситуації, в якій були мої герої, то ніхто з нас не скаже, як би він повів себе на його місці", - розказав письменник.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.