АНОНС: У Львові відкриють меморіальну дошку Михайлові Гориню

26 серпня 2017 року відбудеться відкриття пам’ятної дошки українському правозахисникові, дисиденту і політв'язню радянських часів, Почесному громадянину Львова, одному з засновників та керівників Української Гельсінської групи та Української Гельсінської спілки Михайлові Гориню.

Пам’ятну дошку заплановано встановити на фасаді будинку, де мешкав Михайло Горинь, за адресою: м. Львів, вул. Шептицьких, 33.

Як виглядатиме пам'ятна дошка


Участь у заході візьмуть відомі політв’язні та борці за незалежність України: Богдан та Микола Горині, Микола Горбаль, Орися Сокольська, представників громадськості, влади області й міста.

Михайло Горинь (1930—2013) — визначний діяч дисидентського руху, радянський політв’язень, політичний діяч незалежної України.

У квітні 1966 року за звинуваченням у проведенні антирадянської агітації і пропаганди засуджений на 6 років таборів суворого режиму. За пропаганду і розповсюдження самвидаву серед в’язнів 18 липня 1967 року суд Зубово-Полянського р-ну Мордовської АРСР присудив Гориневі 3 роки ув’язнення у Владимирській тюрмі.

Брав участь у виробленні основоположних документів створеної 9 листопада 1976 року Української Гельсінської групи.

У червні 1982 року Горинь засуджений за ст. 62 ч. 2 і ст. 179 КК УРСР (антирадянська агітація і пропаганда та відмова дати покази у справі Кандиби) на 10 років позбавлення волі в таборах особливого режиму та 5 років заслання. Визнаний особливо небезпечним рецидивістом.

У зв`язку з "перебудовою" помилуваний 2 липня 1987 року, в 1990-му — реабілітований.

У вересні 1988-го Горинь організував і очолив Робочу групу захисту українських політв`язнів, яка увійшла до Міжнаціонального комітету захисту політв`язнів.

На Установчому з’їзді (8—10 вересня 1989 року) обраний головою секретаріату Народного Руху України, був головою Політради і співголовою НРУ.

Детальніше про життя Михайла Гориня читайте в розділі "Тексти"

"Час Михайла Гориня"

26 серпня, субота, 13.00

Місце: м. Львів, вул. Шептицьких, 33.

Організатор: Громадська організація "Ветеранське об`єднання Українська Гельсінська Спілка".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.