АНОНС: У Києві обговорять перший досвід регіональної самоорганізації українців Криму в 1917 році

29 серпня в Києві відбудеться публічний діалог з історії "Українська революція на Півдні: перший досвід регіональної самоорганізації українців Криму у 1917 році".

Захід приурочено до століття проведення у Сімферополі першого з’їзду українців Криму та Північної Таврії, інформує прес-служба Таврійської гуманітарної платформи.

Історик та координатор Таврійської гуманітарної платформи Андрій Іванець зробить доповідь на тему "Український національний рух в Криму в 1917 – на початку 1918 рр.", працівник Українського інституту національної пам’яті, севастополець Максим Майоров розповість про український національний рух у Севастополі в 1917 – на початку 1918 рр., кандидат політичних наук  Олександр Палій висвітлить тему "Перші слов’яни в Криму", а координатор медіа-напрямку Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова – "Дискримінація українців в тимчасово окупованому Криму".

Після чого відбудеться діалог експертів і присутніх щодо подій сторічної давнини та сучасний стан українців Криму.

 

"У тимчасово окупованому Криму не згадають про столітній ювілей першого з’їзду українських організацій Таврії в Сімферополі. Невід’ємною складовою курсу окупантів на асиміляцію кримських українців, який не приховає жодна пропагандистська димова завіса, є маніпуляції історичною пам′яттю. Адже навіщо "неіснуючим" або "поселеним у 1954 році в Криму" українцям знати правду про своє минуле? Тому ми на вільній території країни маємо говорити про минуле кримських українців", - говорить А. Іванець.

За його словами, з’їзд представників українських організацій Таврії у 1917 році став першим досвідом самоорганізації українців Криму та  материкової частини губернії у регіональному масштабі.

З іншого боку, проведення цього з’їзду було однією з віх завершення початкового етапу самоорганізації українців у загальнонаціональному масштабі, адже Таврійська губернія стала останньою серед 9-ти українських губерній, де відбувся подібний форум.

Громадський діяч Б. Дубас переконаний, що через дискримінацію українців на тимчасово окупованій території, загрозу їх асиміляції необхідно як відновлювати історичну пам’ять про їх минуле, так і вживати дій для їх захисту тепер.

За підсумками обговорення на діалозі можуть бути підготовлені звернення до органів влади щодо проблем українців Криму.

29 серпня, вівторок, 18.00

Місце: галерея "Хлібня" Національного музею "Софія Київського", (м. Київ, вул. Володимирська, 24).

Організатори: ГО "Таврійська гуманітарна платформа", Національний заповідник "Софія Київська", Союз вимушених переселенців та Feldman Family Museum за підтримки громадського діяча, екс-заступника Постійного Представника Президента України в АР Крим Богдана Дубаса.

Вхід вільний.




Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.