У Києві встановили ще один пам’ятник королеві Франції Анні Київській – копію французького

У Києві біля станції метро "Арсенальна" відкрили копію пам’ятника королеві Франції Анні Київській.

Про це повідомляє у Фейсбуці Український інформаційний простір, посилаючись на "Вечірній Київ", передає ZIK.

Оригінал монумента заввишки 2,5 метри з 2005 року стоїть у французькому місті Санліс.

Копія пам’ятника королеві Франції Анні Київській у Києві біля станції метро "Арсенальн"». Фото: "Фейбук"-сторінка "Український інформаційний простір"

"Пам’ятник Анні є для мене особливим, адже має своєрідну енергетику. Цю постать можна вважати оберегом не лише Києва, але й усієї країни крізь віки. Мало хто знає, але саме завдяки зверненню французької громади зберегти Софію Київську – собор, який побудував батько Анни Ярослав Мудрий – радянська влада відмовилась від знесення цієї споруди у 1930-х роках", – сказав скульптор Микола Зноба.

За словами митця, прообразом доньки Ярослава Мудрого послужили кілька натурниць, а її сукня – це приблизний варіант одягу ХI століття. Скульптурою Анни Київської можна помилуватися на вулиці Івана Мазепи біля станції метро "Арсенальна". 

Як повідомлялося, 10 листопада 2016 року пам’ятник королеві Франції Анні Ярославні, доньці київського князя Ярослава Мудрого, відкрили в сквері, що на Львівській площі в Києві.

----------

Читайте також:

Не тільки Анна! Чому Україна мусить поставити питання про всю старокиївську спадщину

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.