На Кіровоградщині студенти-археологи знайшли мотику, якій 7 тисяч років

Цінний артефакт виявили учасники археологічної експедиції Одесього національного університету ім. Мечникова й місцевого археологічного музею на багатошаровому пам'ятнику Мельнична Круча коло с. Сабатинівка на Південному Бузі (Благовіщенський район Кіровоградської області).

Ідеться про прекрасно збережену мотику, яка зроблена з оленячого рогу в часи неоліту (бл. 7 тис. років тому). Її знайшли студенти другого курсу історичного факультету ОНУ ім. Мечникова Махайло Самофатов і Ганна Жиленко, пише "Думская".

За словами керівника експедиції кандидата історичних наук Дмитра Кіосака, знаряддя праці, виготовлені не з каменю, — взагалі рідкісна знахідка на пам'ятках доби неоліту. Та в цьому випадку має значення, перш за все, стан мотики. Завдяки йому, археологи зможуть точніше датувати шар, який вивчають.

 

"Збереження речей з попередніх розкопок залишає бажати кращого. Більшість були настільки пересохлими, що їх доводилося скріпляти, просочують клеєм. А це суттєво перешкоджає будь-якому хімінчому аналізові в подальшому, — каже археолог. — Дана знахідка практично в ідеальному стані, і ми нарешті за допомогою радіовуглецевого аналізу зможемо одержати її точне датування".

 

За словами Кіосака, ця інформація допоможе з’ясувати, коли конкретно люди епохи неоліту прийгли на берег Південного Бугу й ким вони насправді були: хліборобами чи збирачами:

"Ще порівняно недавно мотики такого типу сприймали однозначно як хліборобське знаряддя, призначене для розпушування ґрунту. Однак згодом при картографуванні таких артефактів у масштабі всієї Європи з’ясувалося, що вони більше характерні для рухомих груп мисливців і збирачів й відомі на поселеннях хліборобів лише там, де останні вступали в контакт із бродягами-мисливцями. Імовірно, останні використовували їх для добування їстівного коріння. Долина Південного Бугу  один із таких контактних регіонів, і можливо, відкриття одеських студентів фіксує епізод давніх міжкультурних контактів".

 

Як розповіли самі студенти, знахідку вони зробили в найменш перспективному квадраті пошуку й попервах прийняли мтику за звичайну кістку.

"Аня розчистила знахідку, і стало зрозуміло, що ріг обробляла людина. У ньому акуратно просвердлили отвір для насаки на руків’я, — розповів Михайло Самофатов. — Навіть у нашому археологічному музеї до сих пір не було настільки давніх мотик із рогу".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.