Військовий цвинтар споруджено посеред Карпат, на межі Львівської та Закарпатської областей, передає Радіо "Свобода".
У 1939 році на цьому перевалі польські прикордонники "Корпусу охорони пограниччя" розстріляли близько 600 полонених вояків, переважно вихідців із Галичини, оборонців Карпатської України, яка була проголошена в березні 1939 року.
 |
| Усі фото: FB Олександра Ганущина |
Тут перепоховали 22 бійців із Галичини, які воювали в армії Карпатської України – "Карпатській січі". Більшість із них належали до Організації українських націоналістів.
Останки січовиків виявлені у цій місцевості фахівцями пошукового підприємства "Доля" зі Львова впродовж 2008-2015 років. Про трагічні події березня 1939 року і місце братських могил розповіли їм місцеві мешканці. Меморіал спорудили на кошти львівської громади.
 |
 |
"Відкриття Меморіалу на Верецькому перевалі дуже знакова подія. Коли була проголошена Карпатська Україна, до того була автономія Закарпаття у складі Чехословаччини, була створена "Карпатська січ" і багато галичан кинулись допомагати братам-закарпатцям створювати українську державу. Серед них був Роман Шухевич, Олег Ольжич.
До слова, керівництво ОУН заборонило своїм членам організації воювати у "Карпатській січі", але молодь на це не зважала. Здійснювався героїчний спротив по всій території Закарпаття. Основні події відбулись 15-18 березня 1939, було вбито близько 2 тисяч січовиків. Полонені галичани угорцями були передані польській владі. Їх спершу тримали у казармах, а потім виводили на розстріл.
Влада Другої Речі Посполитої не хотіла, щоб галичани, члени ОУН, повертались в Польщу. Знайдено телеграму, в якій польське вище командування обговорює ситуацію на польсько-чехословацькому кордоні (Верецький перевал) і наказує відкрити вогонь до полонених. Це всупереч європейським конвенціям щодо полонених", – наголосив керівник пошукового комунального підприємства "Доля" Львівської облради Святослав Шеремета.
 |
Присутніми на урочистостях відкриття Меморіалу були представники влади Львівщини. Ніхто із очільників Закарпаття на захід не прибув, попри запрошення.
"Я дуже сподіваюсь, що і Закарпатська ОДА, й Івано-Франківська могли і мали долучитись до такого вшанування наших героїв тому, що тільки пам’ятаючи, звідки ми є, ми маємо спроможність побудувати сильну і спроможну Україну з якою рахуватимуться абсолютно всі – наші партнери і недруги", – зауважила віце-прем’єр України Іванна Климпуш-Цинцадзе, чий дід Дмитро Климпуш був діячем Карпатської України, комендантом "Карпатської січі".
 |
На Верецькому перевалі це вже третій пам’ятник. Поруч у 2009 році закарпатською обласною владою був відкритий пам’ятний знак на вшанування героїв, які пожертвували своїм життя за незалежність України, але в інформаційній таблиці не вказано, що вони воювали за Карпатську Україну.
За кілометр від цього місця Угорщина встановила семиметрову кам’яну споруду, пам’ятник, що символізує прикордонний знак між колишньою Великою Угорщиною та Польщею і присвячений угорцям. На думку угорських дослідників, наприкінці ІХ століття саме через Верецький перевал угорські племена потрапили у Карпатську низовину. Сюди часто приїжджають екскурсійні групи з Угорщини і можна почути у їхніх розповідях, що Закарпаття це "угорська земля".
"Сьогоднішня подія – відкриття Меморіалу, дуже важлива, бо ми поволі, поволі вшановуємо тих, хто має цю вічну пам’ять заслужити. Це показує, що ми не втратили своєї пам’яті до кінця. Пам’ятати своїх героїв, своїх мучеників – це найважливіша моральна заповідь у людській пам’яті, взагалі у моралі і пам’яті у народі, нації", – наголосив український поет Ігор Калинець.
Як повідомлялося, нещодавно перейменовану на честь Івана Павла ІІ вулицю в Києві прикрасили муралом.