250 документів і світлин представляє виставка “100 років боротьби: Українська революція 1917-1921”

15 листопада у Києві відкрилась виставка “100 років боротьби: Українська революція 1917-1921”. Інсталяція розповідає в простій та цікавій формі про події Української революції.

Експозиція з 20 банерів приурочена 100-річчю проголошення Української Народної Республіки та діятиме до кінця року в центрі столиці — біля фасаду Головного поштамту. У дизайні експозиції задіяно більш ніж 250 унікальних документів та фотографій, повідомляє прес-служба Українського інституту національної пам'яті.

Усі фото: перс-служба УІНП 

"Цьогоріч Україна відзначає століття Української революції 1917-1921 років. А 20 листопада будемо згадувати ще одну важливу дату - 100 років проголошення Української Народної Республіки. Цей крок став одним із найважливіших на шляху до створення українцями незалежної держави, її перетворення в самостійний суб’єкт міжнародної політики" - розповів Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 

Урядовець нагадав, що на відзначення ювілею вже відбулися урочиста сесія Верховної Ради України з нагоди століття українського парламентаризму та урочисте засідання Кабінету Міністрів з нагоди 100-ліття першого українського уряду.

"Проте виставка, яку ми презентуємо сьогодні не лише про згадані події. Її завдання показати весь перебіг Української революції, визрівання політичної еліти та суспільства від ідей автономії до цілковитої незалежності, та головне до готовності захищати цю незалежність із зброєю в руках. Українська революція 1917-1921 років — один із найважливіших для нас уроків історії, який демонструє жертовність українців у боротьбі за свободу, а разом з тим застерігає як дорого може коштувати незгода між ними", — додав В’ятрович.

 
 

Виставка розповідає десять історій провідників революційного руху та детально висвітлює різні аспекти творення Української державності 19171921 рр.

"Співробітники Українського інституту національної пам’яті вирішили підготувати цю виставку і розповісти про те, якою була революція 1917—1921 рр., хто її очолював, які були її здобутки і досягнення. Це важливо, оскільки радянська історіографія усіляко спотворювала цю подію, а тепер ми маємо відновлювати правдиву історію Української революції. У виставці представлена галерея видатних діячів, її лідерів, які формували ідеологію і порядок денний революційного руху", зазначив один з авторів виставки Ярослав Файзулін.

 

Завдяки інсталяції всі охочі можуть перенестися в минуле століття та ознайомитися як починаючи з весни 1917 року відбувалося становлення української держави — розбудовувався державний устрій, працювали урядові організації, вводилась українська грошова одиниця, діяла церква, розвивалися власне військо і флот, освіта й культура.

Виставка діятиме півроку. Банерний варіант виставки буде розтиражовано та передано усім обласним адміністраціям до 22 січня 2018 року.

Автори виставки: Володимир В’ятрович, Ярослав Файзулін, Вікторія Яременко, Віталій Огієнко, Анатолій Хромов, Богдан Короленко, Зоя Бойченко, Наталія Бик.

Дизайнери: Ганна Беркутова, Ольга Сало.

Організатор виставки: Український інститут національної пам’яті.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.