АНОНС: як і навіщо Україні реформувати календар державних свят? Запрошення на каву з експертами

Група "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ та Центр досліджень визвольного руху запрошують медіа на ранкову прес-каву, щоб поговорити про реформу державного святкового календаря.

Розмова відбудеться 24 листопада в офісі Реанімаційного пакету реформ у Києві.

Уже близько року експерти випрацьовують спільну позицію щодо того, як має виглядати український офіційний календар. 16 листопада Верховна Рада проголосувала за те, щоб 25 грудня (Різдво) було вихідним днем, а 2 травня стало робочим. Про це внесуть відповідні зміни до Кодексу законів про працю України.

Окрім цього залишається ще багато відкритих питань:

  • чи варто скорочувати загальну кількість вихідних?
  • чи потрібно регулювати це питання окремим законом?
  • як бути з переносом вихідних днів, коли свято випадає на суботу чи на неділю?
  • що робити з такими дискусійними питаннями як святковий робочий/неробочий день 8 Березня?
  • як мають бути забезпечені права релігійних спільнот та національних меншин у контексті святкових днів?

Це питання, які торкаються інтересів багатьох зацікавлених сторін: працівників державного сектору, підприємців, профспілкових організацій, релігійних спільнот, національних меншин, правозахисних організацій, уряду тощо.

Експерти, які візьмуть участь в обговоренні:

Сергій Рябенко  — начальник Відділу правового забезпечення Українського інституту національної пам’яті;

Лілія Стиренко — заступниця виконавчого директора ПАТ "НСТУ" (UA: Перший), раніше в.о. заступника голови Держпродспоживслужби;

Олекса Петрів — митрофорний протоієрей Української Греко-Католицької Церкви;

Ольга Куришко — адвокаційний експерт КримSOS;

Максим Васін — виконавчий директор Інституту релігійної свободи;

Вячеслав Рой — голова Федерації профспілок працівників малого та середнього підпримництва України, член Платформи громадянського суспільства "Україна-ЄС";

Едуард Курганський — підприємець, компанія "Лессі".

Модератор дискусії: Ігор Розкладай — головний експерт групи "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ, юрист Інституту Медіа Права.

До розмови з експертами запрошують представників медіа, які мають інтерес у висвітленні теми та хочуть безпосередньо поспілкуватись із зацікавленими сторонами.

24 листопада, п'ятниця, з 9:00 до 10:30

Місце: офіс Реанімаційного пакету реформ (Київ, вул. Ольгинська, 6А, другий поверх).

Попередня реєстрація журналістів обов’язкова та проводиться за телефоном: 096 366 29 87 (Анна Олійник).

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.