Захід пройшов за участі представників університету, деканів кафедр історії навчальних закладів країни, громадських діячів, членів єврейських громад та ін. Захід проходив у відкритому форматі, що передбачав попередню реєстрацію, а також пряму трансляцію на каналі проекту у YouTube, до перегляду якої могли долучитися всі охочі.
 |
На заході було представлено перший обрис наративу, який у майбутньому слугуватиме основою для створення всіх експозицій музею. Ми впевнені, що це дозволить більш детально, точно та неупереджено відтворити картину подій минулого, яка ґрунтується на науковому підході за результатами дискусії.
"Створення Меморіалу покладає на нас відповідальність перед суспільством, родичами загиблих, державою. Ми розуміємо ступінь своєї відповідальності перед тими, кого стосується ця трагедія та цей проект. Та передусім ми прагнемо розказати правду про неї. Ось чому ми відкриті до всіх зауважень та критики", - сказав на вікдритті Марек Сівец, генеральний директор мемоірального центру Голокосту "Бабин Яр".
 |
Відповідно до представленого документа, "Базовий історичний наратив" ґрунтуватиметься на таких засадах:
- Широке визначення терміну "Голокост" (відповідно до резолюції Генеральної асамблеї ООН № 60/7), тобто "планомірне знищення нацистами та їх союзниками євреїв та інших меншин".
- У Наративі автори послуговуються терміном "Друга світова війна" (1939-1945).
- Неєврейські жертви Бабиного Яру охоплюватимуть військовополонених Червоної армії, ромів, душевнохворих, радянських підпільників і українських націоналістів та ін. політичних опонентів.
- Кількість загиблих євреїв обчислюється в понад 40 тис., військовополонених біля 20 тис., решта - рахунок іде на тисячі.
- У контексті трагедії Бабиного Яру ґрунтовно подається історія Києва і повсякденного життя київських євреїв у міжвоєнний період, загальна картина евакуації впровож перших трьох місяців німецько-радянської війни, вступ німецької армії в місто та вибухи на Хрещатику.
- За словами авторів, наратив пропонуватиме "відвертий, але збалансований погляд на антисемітські прояви серед місцевих жителів, росіян, українців та осіб інших національностей". Зокрема, згадано буде й про антисемітські статті в газеті "Українське слово".
- Завершальний фокус буде спрямовано на післявоєнне переслідування воєнних злочинців Бабиного Яру та радянську політику пам'яті щодо його жертв.
 |
"Громадськість має великі сподівання щодо майбутнього Меморіального центру. Трагедія бабиного Яру стосується кожного з нас. Саме тому ми підкреслюємо інклюзивність терміну "Голокост". Це означає, що пам'ять про загиблих в тих страшних подіях людей, які стали жертвами жахзливого режиму, буде вшанована належним чином", - наголосила Яна Барінова, виконавчий директор Мемоірального центру Голокосту "Бабин Яр".
Теми, що висвітлюватимуться будуть, зокрема, такими:
- радянська політика в 1939-1941 роках щодо євреїв (депортації та евакуації євреїв; служба євреїв у Червоній армії);
- перші насильницькі напади (погроми) на євреїв;
- німецька, румунська та угорська адміністрації, поліцейські струкури, ключові фігури;
- масові розстірли та вбивства у мобільних газових камерах (газвагенах);
- ставлення німців до місць масових розстрілів;
- депортації до таборів смерті Белжец та Аушвіц;
- єврейське самоврядування та спроми самоорганізації системи взаємодопомоги;
- євреї в гетто й таборах;
- переховування та втечі євреїв;
- євреї в загонах радянських, польських, українських партизанів та відповідному підпіллі;
- поліцаї з місцевого населення (в т. ч. з німців);
- порятонок євреїв місцевим населенням: українцями та представниками інших національностей;
- позиція українських націоналістични сил щодо євреїв у західноукраїнському регіоні;
- позиція польського національного підпілля щодо євреїв у Східній Галичини та Західній Волині тощо.
Коментуючи тези представленого Наративу, Голова Українського інституту національої пам'яті Володимир В'ятрович, відзначив, що документові бракує точнішого визначення місії, завдання й цільової аудиторії, на яку розрахований Меморіал. Крім того, урядовець підкреслив, що в даному документі комуністичний режим винесено поза дужки, а також відсутня Україна "як цілісність".
 |
В'ятрович застеріг авторів від того щоб у тій частині, де йдеться про міжетнічні відносини на окупованих теренах України, не звужувати польсько-українського конфлікту лише до земель Волині..
На думку завідувача відділу історії України у Другій світовій війні професора Олександра Лисенка, завдання Наративу сформульовані досить розпливчасто. Науковець порадив авторам уникати нечітких визначень.
Головний рабин Києва та України Яків Дов Блайх висловив побажання, щоб у наративі було більше уваги приділено повсякденному життю пересічного мешканця Радянської України напередодні на на початку Другої світової війни.
 |
Керівники Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" пообіцялиь розглянути всі поправки, корегуючи текст документа, та на наступному слуханні представити оновлений документ з урахуванням усіх озвучених коментарів.
Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) – це некомерційна освітня організація, покликана задокументувати та увічнити пам'ять про Голокост, зокрема, про масові розстріли в Бабиному Яру у вересні 1941 року. Виконуючи цю просвітницьку місію, що базується на науковому підході до минулого, Центр сприяє розвитку більш стійкого та демократичного суспільства задля забезпечення мирного життя майбутніх поколінь.
Відкриття Меморіального центру заплановано в 2021 році – до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру.