У Вінниці відкрили меморіальну дошку єврею-сотнику Армії УНР. ФОТО

Сьогодні у Вінниці урочисто відкрили меморіальну дошку сотнику армії Української Народної Республіки та соратнику Симона Петлюри – єврею Семену Якерсону.

Подію приурочили віддразу до трьох дат – 100-річчя Української революції, 120-ї річниці від народження Якерсона та Дню Збройних Сил України. Відтепер таблицю можна буде побачити на фасаді Вінницького торговельно-економічного інституту (вулиця Соборна, 87), передає вінницьке видання "Вежа".

"Нам чомусь здається, що УНР у перший період того часу – це виключно сприйняття українців як політичної нації. Але політична нація виключає поняття національності як такої. А Якерсон, який був вінничанином з російськомовної родини єврейського походження, офіцером армії УНР – це було взагалі нереальним в специфіці Російської імперії", – говорить Олександр Федоришен, очільник "Центру історії Вінниці".

 

Також історик зазначив, що оскільки зв’язок Вінниці із подіями сторічної давнини є очевидним, відтак головною метою є створення музею Тимчасової Столиці УНР. Протягом наступних років також буде відбуватись ще низка меморіативних заходів щодо вшанування подекуди невідомих чи забутих вінницьких героїв.

Ініціатором встановлення дошки став київський благодійний фонд "Героїка" та низка інших недержавних організацій, консультування надавав "Центр історії Вінниці". У якості скульпторів була запрошена творча майстерня "Оврах".

 

Установлення дошки на фасаді вінницького ВТЕІ КНТЕУ не випадкове, адже за даними архіву Вінницької області, Семен Якерсон проживав зовсім поруч – за адресою вулиця Соколова, 3 (тепер – вулиця Шиповича). Утім, до сьогодні будинок сотника не зберігся.

На події були присутні міський голова Вінниці Сергій Моргунов та заступник голови Вінницької ОДА Ігор Івасюк. Після вітального слова, вони вшанували пам’ять вінничанина покладанням квітів до відкритого меморіального знаку.

 

Кошти на виготовлення дошки – 70 тисяч гривень – надала Вінницька обласна державна адміністрація.

Унікальність постаті Семена Якерсона, зокрема, В тому, що вінничанину з єврейської міщанської родини вдалося не тільки взяти участь у низці знакових та важких бойових дій, а й при цьому мати доволі високе офіцерське звання сотника Армії УНР.

Якерсон служив у таких українських військових підрозділах: Одеська гайдамацька бригада, Перший дієвий полк імені Винниченка, Третя Залізна дивізія та Гарматний курінь Першої кулеметної дивізії.

До речі, щодо національності, сам Семен Якерсон свого часу зазначив в одному з документів: "національність – українець, віросповідання – юдей".

Завершилось життя сотника у гетто в Празі 1944 року від рук нацистів.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.