АНОНС: У Львові прочитають лекцію про символічне привласнення Карпат

У четвер, 1 лютого, Ягода Вежейська та Богдан Шумилович у Львові прочитають лекцію "Створення і перетворення ландшафту: про символічне привласнення Карпат".

Після польсько-української війни (1918-1919 рр.) частина Карпат увійшла до Другої Польської Республіки, а з 1939-го ці території (включно з анексованими територіями Чехословаччини у 1945 р.) були включені в склад УРСР. 

На відміну від Татр, які грали роль національного ландшафту для підросійської Польщі, Східні Карпати були більш сприйнятливі до впливу українського національного руху. Польська влада 1920-х та 1930-х років та організований туризм, зробили багато зусиль для трансформації Карпат в "рідний ландшафт".

Екзотизація Карпат, державні свята та події, розвиток масового туризму, що фінансувався Другою Польською Республікою, призвели до побудови почуття спільності між поляками з низин і гір, а отже - символічно включили Карпати в польську колективну уяву. 

Подібні процеси відбувалися з уявленням про Карпати в Радянській Україні – сюди їздили етнографічні експедиції, художники малювали чисельні картини на "гуцульську" тематику, а влада продовжила практики організованого туризму.

Карпати та люди, які тут жили, також піддавалися екзотизації, а за допомогою розмаїтих практик вони стали частиною загальноукраїнської колективної уяви. Часто цей ландшафт уявляли як "місце сили", де по-справжньому була збережена українська народна культура. 

Тож ця лекція покаже, як в ХХ ст. поляки та українці намагалися привласнити Карпати та створити з їхнього природнього краєвиду символічний національний ландшафт. 

Др. Яґода Вежейска – історик і літературна критик. Закінчила аспірантуру з маркетингу культури на Кафедрі журналістики і політичних наук Варшавського університету. Дисертацію захистила в Інституті літератури XX i XXI століття Кафедри полоністики Варшавського університету в 2011 р.

Є авторкою книжки "Риторична автобіографічна інтерпретація. За докторську дисертацію, що стала основою для цього видання, отримала нагороду Архіву еміграції за найкращу докторську дисертацію на тему еміграції. 

Богдан Шумилович – історик, керівник Міського медіа-архіву Центру міської історії у Львові, читає лекції, бере участь у розробці тематичних виставок Центру, досліджує популярну культуру пізнього соціалізму. Основним фокусом його роботи є медіа-історія та історія телебачення у Центрально-Східній Європі та СРСР.

Четвер, 1 лютого, 18.30

Місце: Центр міської історії (Львів, вул. Академіка Богомольця, 6).

Вхід вільний

Лекція відбуватиметься польською та українською із синхронним перекладом.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".