АНОНС: Дискусія "Чого ми не знаємо про події лютого 1918 у Києві?"

Центр польських і європейських студій запрошує на розмову про трагічний для Києва та киян місяць - лютий 1918 року.

В обговоренні учасники спробують не так реконструювати події, скільки окреслити ті питання, які досі лишаються недостатньо знаними.

Ітиметься про те, як місто пережило більшовицький терор, про сприйняття подій киянами, про (не)участь чехів, про жертв, яких принаймні частково назвемо поіменно.

У заході візьмуть участь:

- Олена Бетлій, к.і.н., доцент кафедри історії НаУКМА, дослідниця Центру міської історії у Львові

- Олександра Оберенко, магістрантка кафедри історії НаУКМА

- Віталій Скальський, к.і.н., науковий співробітник Інституту історії України НАН України

- Ольга Скороход, магістр історії, пошукач, НаУКМА

15 лютого, четвер, 18.00.

Місце: Центр польських та європейських студій НаУКМА, вул. Волоська 10, підвальчик 6 корпусу. 

Організатор: кафедра історії НаУКМА.

Вхід вільний.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.