Польські парламентарі закликали польську еміграцію доносити про антипольські висловлювання

Польща закликає співвітчизників, які проживають за кордоном, повідомляти офіційні органи про антипольські заяви.

Листа із відповідним закликом в усі посольства та консульства Польщі розіслав глава польського Сенату Станіслав Карчевський, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на NDR.

"Будь ласка, документуйте будь-які антипольські висловлювання, заяви і думки, які шкодять нам, і реагуйте на них. Повідомте нашим посольствам, консульствам і почесним консульствам про будь-який наклеп, що впливає на репутацію Польщі", - йдеться у листі.

Основою для написання листа є спірний закон про Голокост, який нещодавно підписав президент Польщі Анджей Дуда. Закон передбачає штрафи і тюремні терміни за публічні заяви про причетність поляків до Голокосту.

Лідер польського Сенату вважає, що поляки у Польщі та за кордоном зіткнулися з "болісним, несправедливим та непідтвердженим формулюванням "польські табори смерті", а також зі звинуваченнями, що Польща причетна до Голокосту.

"Це є порушенням національної гідності та гордості", - пише польський політик.

Польський посол в Берліні Анджей Пшилебський заявив, що заклик документувати антипольські заяви і доповідати посольствам і консульствам, це "звичайне завдання дипломатичного або консульського представництва".

Нагадаємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IПН.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.