Перше генконсульство УНР: Клімкін відкрив меморіальну дошку у Мюнхені

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін у Мюнхені урочисто відкрив меморіальну дошку на будівлі, в якій століття тому розміщувалося Генеральне консульство УНР – перше українське Генеральне консульство за кордоном.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу у Німеччині.

 Фото: Укрінформ

На церемонії Клімкін нагадав, що нещодавно відзначалося 100-річчя української дипломатії, і зазначив: "Я не вірю в символізм дат, я вірю в тих людей, які їх створюють".

Керівник МЗС назвав Мюнхен "трошки українським містом", оскільки тут жило і працювало багато українців. Вони, зокрема, започаткували Український вільний університет.

Глава української дипломатії також нагадав, що за часів УНР у Києві було представництво Баварії, і вже зовсім скоро з'явиться нове.

 Фото: Укрінформ

Довідково. Першим консулом Української держави у Мюнхені був Василь Оренчук, призначений на цю посаду 15 листопада 1918 року. Компетенція консульства поширювалася на тодішні землі Баварія, Вюртемберг і Баден. Консульство УНР у Мюнхені припинило роботу внаслідок Раппальського договору і визнання Німеччиною "Радянської України" 21 грудня 1922 року.

Генконсульство УНР розташовувалось у Мюнхені за адресою Ainmillerstrasse, 35. Це підтверджується витягом із вуличного кадастру Мюнхена 1919-1924 років. Нині будівля перебуває у приватній власності.

Встановлення меморіальної дошки було погоджене власницею будинку, а також відділом захисту пам'яток архітектури міста Мюнхен. Її виготовлено з українського граніту штутгартською фірмою "Еліна-Шт" (власником якої є виходець з України) на спонсорських засадах.

Як повідомили в Генконсульстві України в Мюнхені, воно проводить роботу з відновлення могили Василя Оренчука на місцевому цвинтарі "Вальдфрідгоф" (через несплату мита за землю могилу було ліквідовано у 1996 році, проте на цьому місці так і не було розміщено іншого поховання, тому відновлення могили можливе). У 2017 році було здійснено оплату мита за землю на могилі на 20 років. Остаточне відновлення могили очікується до кінця 2018 року.

Як повідомлялось раніше, на київському будинку встановили таблички з іменами репресованих мешканців.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.