Відомий польський історик розкритикував новий закон про ІПН

"Закон про ІПН відкриває ворота для людей, які бачать антипольські змови скрізь", – вважає Ґжеґож Мотика.

Про негативні наслідки від поправок до Закону про Інститут національної пам'яті попередив проф. Ґжеґож Мотика в ефірі польського радіо ТОК FM.

 Ґжеґож Мотика. Фото: РИА Новости Украина

Дослідник зазначає, що суперечливі положення застосовуються до складних та різноманітних фактів з польсько-української історії.

"Від початків свого існування Інститут національної пам'яті займається обвинуваченням українських націоналістів – винних у вбивстві поляків. Було розпочато кілька десятків розслідувань, у тому числі найвідоміші з них щодо злочинів на Волині". – розповідає проф. Ґжеґож Мотика

"Цей закон нічого не змінює, коли мова йде про обвинувачення безпосередніх злочинців. Але в ньому є щось нове – це притягування до відповідальності тих, хто заперечує злочини українських націоналістів",  сказав історик.

Хвіртка для переслідування вчених

Проф. Мотика відзначає, що нові зміни, які прийняті парламентом, можуть призвести до того, що слідчі будуть заводити справи на науковців, які займаються польсько-українськими відносинами.

"Тепер за особу, яка заперечує злочини українських націоналістів, може бути сприйнятий кожен, хто скаже, що вбивство міністра Броніслава Перацького 1934 року, було здійснене з патріотичних мотивів.

У такому випадку, в законі не передбачено ніяких виключень для науковців, тому на них також зможуть полювати", – сказав Мотика.

"Ворота широко відкриті для тих, хто всюди бачить антипольські змови,  підкреслив проф. Мотика,  поправка до Закону про ІПН – це спроба обмежити право говорити про всі погані речі, які поляки зробили у ХХ столітті".

"Кілька років тому відбувалася панахида за жертвами масового вбивства кількох сотень українських селян у селі Сагринь у Люблінському воєводстві. Вони були вбиті польським партизанським відділом.

Я був там як офіційний представник Інституту національної пам'яті. А згодом мене викликали до поліції, тому що хтось повідомив, що там відбувався "Шабаш українських націоналістів" і підкріпив фальшиві фотографії",  розповідає пан Мотика.

Професор Ґжеґож Мотика нагадав, що в Україні у 2015 році були прийняті закони, які, на думку критиків, "заморожують історичну дискусію". Вони включають в себе закон про визнання учасників організацій, що боролися за свободу України у 19171991 роках, у тому числі ОУН та УПА як "борців за свободу та незалежність України" (мова йде про Закон України "Про правовий статус та вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті"ІП).

"Ми в Польщі прийняли аналогічне рішення, лише гірше, оскільки воно ширше",  резюмував історик з Польської академії наук.

Нагадуємо, що 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.