Неандертальців уперше спіймали на малюванні

Уперше доведено, що саме неандертальці створили наскельні малюнки у трьох печерах Іспанії. Це може істотно змінити уявлення про їхні когнітивні здібності.

Про це пише Дмитро Сімонов для "Дім Інновацій".

 Вхід до печери Мальтрав'єсо в Іспанії. Фото: Дім інновацій 

Міжнародна група дослідників визначила вік стародавніх малюнків, знайдених на стінах у трьох печерах Іспанії, і дійшла висновку, що їх могли зробити лише неандертальці, оскільки інших людей у Європі на той час не було.

Ще одне дослідження було присвячено датуванню морських мушель зі штучними отворами з іншої іспанської печери. Подібні речі знаходять у Африці та вважають проявами так званої символічної поведінки, характерної саме для Homo sapiens.

Але мушлі з Іспанії виявилися найстаршими серед усіх відомих, і на той час у Європі їх могли зробити також лише неандертальці. Обидві ці знахідки змушують істотно переглянути наші уявлення про неандертальців.

Два людства

За останніми даними, вид Homo sapiens, до якого всі ми належимо, виник трохи більше 300 000 років тому в Африці. Приблизно 180 000 років тому перші представники нашого виду залишили Африканський континент, а близько 40 000 років тому вони вже були на території сучасної Європи. На той момент тут жили тільки наші найближчі родичі – неандертальці. Так зустрілися два види людини (хоча інколи їх називають різними підвидами).

Про неандертальців ми знаємо завдяки решткам їхньої матеріальної культури – знаряддям праці, їхнім кісткам, а також їхньому геному, який вдалося розшифрувати буквально за останнє десятиліття.

Вони були досить подібні до нас зовні та настільки близькі з еволюційного погляду, що неандертальці та сапієнси мали спільне потомство. Власне, сучасні європейці є нащадками таких "змішаних шлюбів", про що свідчить кілька відсотків неандертальських генів у їхніх геномах.

 Порівняння черепів Homo sapiens (ліворуч) та Homo neanderthalensis (праворуч) 
Фото: hairymuseummatt

Утім, якщо говорити про когнітивні здібності, то вважають, що тут неандертальці поступалися людям сучасно типу. Ймовірно, саме тому близько 28 000 років тому останні з них зникли з лиця Землі, а Homo sapiens стали безроздільними господарями Європи.

Але наскільки сильно неандертальці відрізнялися в розумовому плані від людей сучасного типу? Щоб з’ясувати це, дослідники беруть до уваги, наприклад, здатність використовувати вогонь, поховальні ритуали та вміння створювати те, що ми називаємо мистецтвом. Відкриття, про які ми сьогодні говоритимемо, пов’язані якраз із мистецтвом.

Критичний вік

У Європі відомо кілька печер, де на стінах збереглися зображення тварин, людей чи знаків. Ось, наприклад, печера Ласко у Франції – одна з найвідоміших печер із палеолітичним живописом.

Точно відомо, що авторами малюнків у печері Ласко були люди сучасного типу. Так само дотепер вважалося, що саме вони, найімовірніше, створили решту печерного живопису в Європі. Щоб спростувати це, необхідно знайти малюнки, зроблені ще тоді, коли сапієнсів не могло бути на території Європи.

Але донедавна визначити вік наскельного живопису частіше за все не вдавалося. Адже радіовуглецевий метод датування, який широко використовують в археології, може працювати лише з органічним вуглецем, а саме його часто бракує у фарбах первісних митців.

 Печеру Ласко у Франції інколи називають "Сікстинською капелою первісного живопису". Але автором її розпису була людина розумна
Фото: Francesco Bandarin

Але на початку 2000-х рр. було розроблено так званий уран-торієвий метод датування. У найбільш спрощеному вигляді суть його така. Вода, що стікає стінами печери, залишає після себе нашарування різних солей. У них є мізерна кількість урану, який із часом поступово перетворюється на торій. Якщо ви знаєте вміст урану і торію у зразку, ви можете розрахувати його вік. Коли під таким нашаруванням є малюнок – ви вже знаєте його мінімальний вік.

Група дослідників із різних країн Європи на чолі з Дірком Хоффманном (Dirk Hoffmann) з Інституту еволюційного антропології Товариства Макса Планка (Німеччина) вирішила з’ясувати вік зображень у різних печерах Італії, Франції, Португалії та Іспанії. Майже в усіх випадках малюнки були зроблені вже після приходу Homo sapiens, тобто авторами малюнків могли бути як сапієнси, так і неандертальці.

Винятком стали зображення у трьох печерах Іспанії – Ла-Пасьєга, Мальтрав’єсо та печері в Ардалесі – їхній вік складає щонайменше 64 800 років. Тобто творцями цих малюнків за 20 000 років до приходу в Європу Homo sapiens могли бути лише неандертальці. Результати цієї роботи було опубліковано нещодавно в Science.

 Ла-Пасьєга – одна з трьох відомих печер, де вік наскельних розписів доводить, що їх могли зробити лише неандертальці
Фото: AVANTI

Майже одночасно в Science вийшла ще одна публікація, де першим у переліку авторів зазначено знову Дірка Хоффманна. Цього разу дослідники визначили дати знахідок із печери Лос-Авіонес на півдні Іспанії – продірявлених морських мушель зі слідами вохри та різних пігментів. Такі речі, виявлені в Африці, археологи впевнено пов’язують із символічною поведінкою, характерною саме для Homo sapiens.

Але з’ясувалося, що знахідки у Лос-Авіонесі мають вік 115 000–120 000 років, тобто вони принаймні на 20 000 років старші за будь-які інші подібні. Очевидно, що і в цьому випадку пігменти й мушлі зі штучними отворами могли належати лише неандертальцям.

Автори дослідження припускають, що символічна поведінка могла бути властива ще спільному предку Homo sapiens та неандертальця, котрий жив понад 500 000 років тому.

Обидва дослідження змушують серйозно переглянути наші уявлення про когнітивні здібності неандертальців і припустити, що прірва між нами й ними не була такою вже глибокою.

Нагадуємо, що нещодавно в Австралії знайшли 132-річну пляшку з запискою.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.