АНОНС: Кияни закликатимуть Київраду ухвалити рішення про археологічний музей на Поштовій площі

17 квітня в Київській міській раді відбудеться голосування щодо поверення частини Поштової площі у власність міста. Активісти закликають на акцію на підтримку цього рішення.

Ідеться про ділянку Поштової площі, на якій археологи знайшли квартал середньовічного Києва ХІ-ХІІ ст. Розкопки проводилися в рамках підготовчих робіт до побудови торговельно-розважального центру ТОВ "Хенсфорд-Україна".

Комітет Верховної Ради з питань культури і духовності 8 листопада 2017 року  ухвалив рішення призупинити будівельні роботи до завершення розкопок і створення музею.

26 грудня 2017 року його підтримала  постійна комісія Київської міської ради з питань власності. Міські депутати одностайно підтримали проект рішення "Про забезпечення збереження пам'ятки археології місцевого значення і розміщення музею на ділянці прибережного міського кварталу Середньовічного Києва (ХІ-ХІХ ст.) на Поштовій площі в Києві".

 

25  січня 2018 року свою одноголосну підтримку створенню археологічного музею на Поштовій висловила й постійна комісія Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування. 

Щоб створити музей, згідно з проектом рішення, необхідно припинити договір з інвестором будівництва підземного ТРЦ на Поштовій площі. Після цього треба прийняти об'єкт незавершеного будівництва в комунальну власність.

Остаточне рішення про це ухвалюватимуть депутати на пленарному засіданні Київради 17 квітня.

"Поштовій площі потрібен кожен. Друже, дуже просимо: відклади роботу, приходь сам, приводь близьких, розповідай усім, кому можливо. Приходь з дітьми!!! Вони повинні побачити, як всі ми разом створюємо нашу справжню історію. Вони повинні зрозуміти, хто є хто в цьому місті. Тому що саме їм в ньому жити", — закликають організатори акції Аннабелла Моріна й Ганна Нароніна. 

17 квітня, вівторок, 12.00

Місце: Київська міська рада (вул. Хрещатик, 36) Акція буде проходити і на вулиці, і в кулуарах Київради на 4 поверсі.

Організатор: "Збережи старий Київ". 

Для участі в акції необіхдно зголоситися в приватні повідомлення Аннабеллі Моріній у "Фейсбуці".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.