In memoriam. Померла колишня перша леді США Барбара Буш

Увечері 17 квітня померла колишня перша леді США Барбара Буш. Дружині 41-го і матері 43-го президента Сполучених Штатів було 92 роки.

Про це повідомляє Радіо "Свобода".

Дружина президента Джорджа Буша-старшого Барбара Буш виконувала обов’язки першої леді в 1989–1993 роках, переймаючись загальною письменністю як основним завданням під час свого перебування в Білому домі.

Подружжя Бушів, які одружилися в 1945 році, мали найдовший шлюб з будь-якої президентської пари США в історії країни.

 Барбара Буш

"У мене була найкраща робота в Америці", – написала Барбара Буш про свій час у Білому домі в мемуарах, виданих 1994 року.

За даними соціологічних опитувань, її популярність часто була більшою, ніж у її чоловіка, 

"Я нікому не загрожую. Це тому, що я для всіх бабуся", – казала вона.

Барбара Буш була лише однією з двох американок, хто був дружиною і матір’ю президента. Першою була Ебігейл Адамс.

КГБ УРСР так характеризував Барбару Буш у 1991 році: 

"Барбару Буш вирізняє рівне й доброзичливе ставлення до навколишніх. Вона вдумлива, розважлива в судженнях і оцінках, практична. Висловлюється досить відверто. Їй небайдужа думка про неї інших людей, але вона не прагне справити зовнішнього ефекту.

Барбара Буш розумна, впевнена в собі. Вона не приховує свого віку, майже не вживає косметики, не фарбує волосся, не  користується в підборі вбрань послугами модельєрів-знаменитостей, але вдягається елегантно й зі смаком. Носить сукні 50-52 розміру. Щоденно хоча б годину приділяє фізичним вправам. Невибаглива в їжі, любить китайську кухню.

Барбара Буш бере участь у благодійній діяльності по боротьбі з раком, є почесною головою Американського товариства лейкемії, входить у ради керівників інших організацій, проявляє стурбованість становищем дітей, цікавиться проблемами СНІДу, бездомних, громадянськими правами. Барбара Буш відвідує лікарні для дітей із тяжкими захворюваннями, притулки для бездомних".

Продовження читайте в матеріалі:

Енергійний, працездатний і терплячий. Профайл Джорджа Буша Старшого в КГБ

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.