Українська правда
Історична правда
Постійна адреса публікації: https://www.istpravda.com.ua/short/2018/06/14/152591/

Археологи розповіли про віру трипільців. ФОТО

14.06.2018
Біноклеподібні посудини, глиняні фігурки людей, магічні символи на горщиках та вівтарі із храмів — в Національному музеї історії України відкрилася виставка, присвячена релігійним аспектам трипільської культури.

Про це йдеться в повідомленні видання "Дім інновацій".

 доктор історичних наук Михайло Відейко. Фото: Дім інновацій

"Трипілля: культ, віра, храм" — таку назву має виставка археологічних знахідок, пов’язаних із релігійним життям представників трипільської культури, що минулого тижня почала працювати в НМІУ.

Загалом тут презентовано близько 250 предметів, зокрема, знайдені в останні роки. Частину з них зберігають у фондах музею, а решту надано науково-дослідною лабораторією археології Київського університету ім. Б. Грінченка.

Її завідувач, доктор історичних наук Михайло Відейко провів екскурсію виставкою.

Храм у Небелівці

 

Експонати виставки. Фото: Дім інновацій

У 2009 р. на місці трипільського поселення біля с. Небелівка (Кіровоградська обл.) міжнародна експедиція за участі українських та британських археологів виявила рештки двоповерхового храму, що стояв тут приблизно 6 000 років тому. В ньому було сім вівтарів, і на виставці можна побачити реконструкцію одного із них.

Археологи також знайшли у храмі цілий набір керамічного посуду. Завдяки аналізам у лабораторії Оксфордського університету (Великобританія) вдалося з’ясувати, що на його стінках лишилися сліди якоїсь ароматичної речовини. За словами Михайла Відейка, цей "сервіз" міг мати культове призначення.

Також на території небелівського поселення знайшли невеликий золотий виріб — масою лише півтора грама. Хімічний аналіз показав, що це золото походить із родовища, розташованого неподалік знаменитої Трої. Але видобуто воно було задовго до того, як з’явилася Троя. Яким чином цей метал міг потрапити на територію сучасної України — ще належить з’ясувати.

Крім того, на одному із вівтарів храму археологи знайшли фрагменти так званого бінокля.

"Біноклі"

 

 "Біноклі" - дивна трипільська посуда. Фото: Дім інновацій

Таку назву для незвичайних посудин понад сто років тому придумав Вікентій Хвойка, і з того часу ніхто не запропонував кращого варіанту. Більшість таких біноклеподібних виробів не має дна, тому щось налити чи покласти в них не вдасться, хоча бувають і посудини без наскрізних отворів. Є кілька різних спроб пояснити, навіщо трипільцям були потрібні ці незвичайні предмети.

Найвідоміше пояснення таке: "біноклі" застосовували для обряду "напування землі". Згідно іншої гіпотези "бінокль" насправді був барабаном — потрібно лиш натягнути на нього шкуру.

За словами Михайла Відейка, одне із останніх припущень полягає в тому, що ці посудини могли використовувати для спостереження за місяцем. Деталі цієї історії ми дізнаємося, коли автори опублікують результати свого дослідження.

Ляльки

 

 Трипільські ляльки. Фото: Дім інновацій

Під час розкопок трипільських поселень часто знаходять антропоморфні фігурки. Найчастіше вони зображують жінок, але є і чоловічі. Часто ці фігурки розламані на частини, причому виглядає все так, що розламалися вони у давні часи і зовсім не випадково.

Археологи знаходять різні частини одної і тої самої ляльки за десятки метрів одна від іншої. А на розкопках небелівського храму уламок антропоморфної фігурки знайшли замурованим у підлогу.

Обличчя таких фігурок найчастіше зображено умовно, але зрідка трапляються і реалістичні риси. Схоже на те, що їх ліпили за подобою реальних людей, але кого саме — це ще одна загадка.

Знаки

 Приклади трипільського розпису. Фото: Дім інновацій

На керамічних виробах трипільці зображали різні символи, наприклад, сонце, місяць, рослини, змій. Дослідники вважають, що вони мали магічне значення.

Вертеба

 Всередині печери Вертеба. Фото: Дім інновацій 

Печера Вертеба на Тернопільщині була святилищем, яке трипільці відвідували протягом тисячі років. Її почали досліджувати ще в другій половини XIX ст. і продовжують вивчати в наш час.

Тут знайдено багато людських решток, що є цінним матеріалом для генетичних досліджень. Сам Михайло Відейко у 1990-х рр. під час експедиції знайшов тут чотири людські черепи, що з огляду на їхнє розташування явно використовувалися для якогось ритуалу. Дослідження показало, що люди, яким вони належали, були вбиті.

Сьогодні потрапити до печери може будь-хто, але для цього попередньо треба домовитися про екскурсію в Борщівському краєзнавчому музеї.

 Трипільський горщик. Фото: Дім інновацій

На виставці також можна побачити зразки керамічного посуду, зооморфні фігурки, зменшені моделі трипільських жител, які навіщось виготовляли самі трипільці, а також полотна художника Олександра Козарецького, на створення котрих його надихнуло мистецтво трипільців.

Виставка триватиме до 15 вересня.

Нагадуємо, що у гирлі Дніпра досліджують затонулу турецьку галеру.

© 2010-2020, Українська правда, Історична правда
Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на "Історичну правду".