Пройшло спільне засідання польсько-української комісії істориків

11 червня у Варшаві відбулося засідання польсько-української комісії істориків для досліджень взаємних відносин в роки 1917-1921.

Про це повідомляється на сайті "Східноєвропейських студій".

 Засідання Комісії. Фото: Павел Боболовіч

Зустріч відбулася у Варшавському університеті. Під час зустрічі були представлені члени Комісії та обговорювалися цілі, на які повинна спрямовуватись робота Комісія.

Професори Ян Яцек Бруський та Валентина Піскун виступилим із першими доповідями, пов'язаними з польсько-українськими взаєминами 1917-1921 років.

Нагадуємо, що польсько-українська комісія істориків була заснована 22 березня 2018 р., відповідно до спільного рішення, д-ра. Андрія Малишевича, президента Національного університету "Києво-Могилянська академія" та д-ра. Ян Малицького, директора Східноєвропейських студій у Варшавському університеті.

Метою Комісії є поглиблення досліджень про історію польсько-українських відносин у вирішальний період 1917-1921 років.

Членами комісії є видатні вчені з Польщі та України, що спеціалізуються на польсько-українських відносин, історії поляків в Україні та української еміграції в Польщі, особливо в період 1917-1921 років.

Польська сторона Комісії включає:

проф. Ян Яцек Брускі (Ягеллонський університет у Кракові) – співголова;

проф. Маріуш Корзеньовський (Університет ім. Марії Склодовської-Кюрі у Любліні);

проф. Мацей Кротофіл (Університет ім. Миколи Коперника у Торуні);

полковник Тадеуш Кжастек (Східноєвропейські студії Варшавського університету);

проф. Влодзімєж Мєджецький (Варшавський університет, Інститут історії Польської Академії наук);

проф. Ян Пісулінський (Університет Жешува);

д-р Станіслав Стенпєнь (Південно-східний науковий інститут у Перемишлі);

проф. Мірослав Шуміло (Університет ім. Марії Склодовської-Кюрі у Любліні / ІНП Польщі);

Українська частина Комісії включає:

проф. Владислав Верстюк (Інститут історії України НАНУ) – співголова;

д-р Олена Бетлій (Києво-Могилянська академія);

д-р Геннадій Корольов (Інститут історії України НАНУ);

д-р Наталія Маковська (директор Центрального державного архіву вищих органів влади та управління);

д-р Олег Павлишин (Львівський університет ім. Івана Франка);

д-р Валентина Піскун (Інститут археографії НАНУ);

д-р Максим Потапенко (Ніжинський університет ім. М. Гоголя);

д-р Віталій Скальський (Києво-Могилянська академія / Інститут історії України НАНУ).

Секретар Комісії – проф. Оля Гнатюк (Києво-Могилянська академія / Східноєвропейські студії Варшавського університету)

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.