Верховна Рада закріпила за розкопками на Поштовій площі статус пам'ятки й музею

5 липня Верховна Рада проголосувала за постанову "Про збереження історико-культурної спадщини на Поштовій площі". 294 народних депутати підтримали рішення про створення музею.

Документ, який набув чинності з моменту прийняття, передбачає присвоєння місцю археологічних розкопок на Поштовій площі статусу пам’ятки національного значення та створення музею. У такий спосіб парламент рекомендує Кабінету міністрів ужити заходів для збереження об’єктів історико-культурної спадщини на Поштовій площі та створити музей під назвою "Центр середньовічного міста", — передає "Антиквар".

У пояснювальній записці наголошується, що музей має стояти на автентичній основі, на тому самому місці, де археологи розкопали культурний шар ХІІ століття.

Головним змістом музеєфікації досліджених на Поштовій площі об’єктів є їх збереження "in situ" (тобто, у місці виявлення). Будівництвом і подальшою долею підземного археологічного музею (створеного саме на Поштовій площі!) має опікуватися державна влада… Нема сумніву, що такий музей, під який бажано віддати весь підземний простір стане місцем паломництва киян і гостей столиці", — підкреслюють автори проекту.

Окрема пропозиція — внести об’єкт культурної спадщини "Ділянка прибережного міського кварталу середньовічного Києва" на Поштовій до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією "Пам’ятки національного значення". Таким чином на території об’єкта заборонять проводити будівельні роботи.

Розкопки на Поштовій площі велися у 2014—2017 роках на площі понад 2000 кв. м. Археологи віднайшли частину міста ХІІ століття, з дерев’яними парканами, настилами, рештками зрубів та інших споруд.

Компанія "Хенсфорд-Україна" планувала звести тут підземний торговельно-розважальний центр. Забудовник запропонував компромісний варіант із відведенням під музей частини одного з поверхів ТРЦ та можливість побачити фрагмент розкопок крізь скляну підлогу.

21 червня Київської міської ради ухвалила рішення щодо збереження артефактів, знайдених під час розкопок на Поштовій площі.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.