Дмитро Стус: Вирізали сцену суду над Стусом — то не моя проблема

Син українського дисисента Василя Стуса Дмитро не збирається давати авторські права знімальній групі художнього фільму "Стус" про його батька.

Про це він заявив у коментарі сайту "Гордон".

"Я не вкурсі останніх подій, тому що українське телебачення не дивлюся та у "Фейсбуці" не сиджу. Близько року тому до мене звернулися з Держкіно і попросили, щоби я зустрівся з людьми, які хочуть знімати фільм про Стуса. Я зустрівся, почитав сценарій і категорично відмовився брати будь-яку участь у цій роботі, навіть як консультант.

Адже це кіно виходило зовсім не про Стуса. Там не було нічого, що мало би бути в такому фільмі. З людьми, які збиралися знімати цю стрічку, я розмовляв останній раз біля року тому, якщо не більше. З тих пір контактів із ними не було. І ця тема зі скандалом навколо фільму мене зовсім не цікавить", — заявив Дмитро Стус.

Він відзначив, що не має наміру втручатися в розбіжності між знімальною групою і політиком Віктором Медведчуком, який був адвокатом його батька на судовому процесі.

"Те, що з фільму хотіли вирізати сцену суду над Стусом, — не моя проблема. Це проблема знімальної групи. І знову-таки, якщо представники Медведчука зберуться судитися зі знімальною групою, то це не мої проблеми. Більше того, за минулий час про мене написали всяке. І я вирішив, що авторських прав не дам. Так хай тепер знімають піратський фільм. Мені все одно", — підсумував Дмитро Стус.

Нагадаємо, 10 серпня стало відомо, що в кінофільмі "Стус" не буде сцени суду над поетом Василем Стусом, де адвокатом дисидента був відомий зараз проросійський політик Віктор Медведчук.

Ця звістка збурила велику дискусію в соціальних мережах та ЗМІ. Член Ради Реанімаційного пакету реформ Віктор Таран навіть запропонував флешмоб із хештегом #фільмПроСтусаБезЦензури.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман доручив  очільникам Мінкульту та Держкіно "зробити все можливе", щоб історія Василя Стуса була подана "чесно, повністю і без перекручувань".

Урешті-решт, знімальна група повідомила, що планує дозняти епізод суду, в якому фігуруватиме й адвокат Віктор Медведчук, найближчим часом.

Українського поета й дисидета, члена Української Гельсінської групи Василя Стуса КГБ заарештував 14 травня 1980 року в Києві за звинуваченням у проведенні "антирадянської агітації та пропаганди". 28 вересня—2 жовтня тривав судовий процес на Стусом. Попри заперечення поета, йому призначили державного адвоката — Віктора Медведчука.

Медведчук на суді визнав, що всі "злочини", нібито вчинені його підзахисним, "заслуговують на покарання". Але просив врахувати, що Стус, працюючи на виробництві, "виконував норму", а до того ж мав низку хронічних захворювань.

Стуса визнали "особливо небезпечним рецидивістом" і засудили на десять років позбавлення волі в таборі особливо суворого режиму та п’ять років заслання. Василь Стус помер уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. Офіційна версія — серцевий напад.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.