Національний музей імені Ханенків має нового гендиректора

27 серпня конкурсна комісія обрала нового генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків – Катерину Чуєву.

Про це пише LB.ua на підставі повідомлень із зали КМДА, в якій засідала комісія з вибору нового гендиректора музею.

Катерина Чуєва працює в Музеї Ханенків із 1998 року, де завідувала фондом Стародавнього світу, а згодом була заступником гененрального директора з науково-дослідної роботи.

Катерина Чуєва. Фото: НХМУ

Їй конкурувала Світлана Зоринець, яка раніше в музеї Ханенків не працювала. Зоринець займалася розвитком екскурсійної діяльності у Кєво-Печерській лаврі, а відтак влаштувалася керівником проектного відділу в будівельну компанію "АВС – архітектурний центр", що належить її синові.

Зараз ця компанія проектує розширення музею Ханенків і збереження нинішньої будівлі в належному стані.

Як повідомили представники конкурсної комісії, Світлана Зоринець написала заяву про е, що відкликає свою кандидатуру. Представники КМДА пред’явили документ комісії перед початком засідання і розгляду програми кандидата, який залишився.

Усього до складу комісії ввійшло дев’ять осіб: троє від колективу музею, троє – від КМДА, яка є керівним органом, і троє делегували громадські організації.

Нагадаємо, в Музеї гетьманства в Києві відкрилася виставка гравюр "Україна в очах європейців ХVІІ ст.".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.