У Вінниці відкрилася експозиція врятованих і знищених артефактів. ФОТО

Щоб привернути увагу до проблеми пограбування пам’яток археології, Вінницький обласний краєзнавчий музей представив виставку «Викрадачі минулого. Врятовані і знищені пам’ятки археології».

Про це пише Олеся Шуткевич для видання "День".

 Фото: Олеся Шуткевич

Вона складається з унікальних старовинних речей, які назавжди "замовкли" для науковців, оскільки з різних причин були вирвані з історичного контексту. На противагу "німим" артефактам музейники розмістили найяскравіші відкриття професійних археологів, чиї дослідження дозволили отримали максимум інформації про побут чи духовний світ тих, хто жив на цій землі до нас.

 Фото: Олеся Шуткевич

"Пограбування пам’яток археології в Україні набуло масштабів гуманітарної катастрофи. І це ще один фронт, про який ми не мусить забувати, інакше втратимо свою культурну спадщину назавжди, – зауважує завідуюча сектором археології Вінницького обласного краєзнавчого музею Ольга Грабовська.

– Ні для кого не секрет, що те явище, яке в нас звикли називати "чорною археологією", але яке, звичайно, не має до науки археології жодного стосунку, бо це грабіжництво, мародерство і тому подібне, – набуло в Україні катастрофічних масштабів. Воно тісно пов’язане з питаннями нелегального обігу культурних цінностей, їх вивезенням за кордон.

Все це, звичайно, дуже псує авторитет України на міжнародній арені. Тому важливим залишається питання просвітництва, пояснення того, що при грабунку пам’яток інформація втрачається і втрачається назавжди".

 Фото: Олеся Шуткевич

Виставка побудована у хронологічному порядку, але за принципом контрасту: поруч представлені артефакти однієї епохи, але один із ним містить вичерпну інформацію, а інших навіки залишився "мовчазним".

Цікавою є центральна композиція. З одного боку це чорна дошка з розміщеними у підніжжі людськими кістками, як наслідок пограбування кургану.

Натомість з іншого боку можна побачити антропоморфну стелу і кістяки, за якими археологи відкрили величезний пласт інформації про духовний світ племен доби бронзи, включаючи реконструкцію зовнішнього вигляду тих, хто був похований. Ці археологічні розкопки проводилися на території Ямпільського району у 2014 році українсько-польською експедицією.

 Фото: Олеся Шуткевич

"Ми представляємо пам’ятки знищені і пам’ятки, які були врятовані завдяки проведенню досліджень, – від трипільської культури і до давньоруського часу, – продовжує Ольга Грабовська.

– Розпочинається експозиція з поселення трипільської культури Білий Камінь, яке почали досліджувати ще у 1928 році. Воно простягається на території трьох районів. Але коли ми приїхали туди кілька років тому, то ми побачили величезні ями і купи битої кераміки.

Грабіжники шукали певні речі, очевидно на замовлення, все інше їх не цікавило. Вони знищили трипільські житла, а з ними й інформацію про них… Сьогодні знищення нашого минулого введено в ранг дозвілля. Можете знайти в Інтернеті тури для скарбошукачів. Ніхто не замислюється, що це насправді кримінальний злочин, злочин проти тих, хто буде після нас".

 Фото: Олеся Шуткевич

Експозиція "Викрадачі минулого" показує, як багато можуть розповісти старовинні речі і як легко можна втратити своє минуле, знищивши сліди давніх культур. Працюватиме виставка-контраст до 10 лютого 2019 року.

Нагадуємо, що під Каїром знайшли вісім саркофагів із муміями.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.