Печерський суд заборонив будівництво Музею Майдану

Печерський районний суд Києва заарештував земельну ділянку і заборонив будівництво музею на алеї Героїв Небесної сотні в Києві до завершення слідчого експерименту.

Про це сказано в рішенні суду від 6 листопада, повідомляє офіційний сайт Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності з посиланням на "Українські Новини".

Суд задовольнив клопотання Генеральної прокуратури і наклав арешт на земельні ділянки площею 0,5353 га, які надані в постійне користування Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності.

Також суд заборонив представникам музею або іншим особам користуватися вищевказаними земельними ділянками, а саме здійснювати будь-які дії, спрямовані на пошкодження, псування, знищення або перетворення рельєфу місцевості, об'єктів (споруд, стовпів, рекламних конструкцій), зелених насаджень, а також здійснювати інші дії, які можуть привести до знищення доказів розстрілу мітингувальників 18-20 лютого 2014 року або можуть призвести до зміни обстановки на цій ділянці до завершення слідчих дій.

У клопотанні Генпрокуратура вказала, що на цій ділянці 20 лютого 2014 року бійці спецроти "Беркут" розстріляли 49 і поранили 80 активістів Євромайдану.

Нагадуємо, раніше повідомлялося, що меморіал із портретами Небесної сотні пересунуть для проведення слідчих дій Генпрокуратури. 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.