Народним депутатам показали фотографії й документи до 100-річчя ЗУНР. ФОТО

8 листопада у Верховній Раді України відкрилася документальна експозиція до 100-річчя утворення Західноукраїнської Народної Республіки і затвердження її Конституції — "Тимчасового основного закону про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії".

Про це повідомила прес-служба Апарату Верховної Ради України.

Виставку відкривали: Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, директор Музею Української революції 1917-1921 років Олександр Кучерук, заступник директора Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України Наталія Маковська та  Координатор ГО "Таврійська гуманітарна платформа" Андрій Іванець.

 Андрій Парубій.

Фото: прес-служба Апарату Верховної Ради України

Голова Парламенту подякував організаторам виставки "за можливість в стінах Верховної Ради ознайомитись з документами, які сто років тому міняли історію України" та нагадав, що цього року Україна відмічає століття проголошення української державності — 19 жовтня 1918 року у Львові постала Українська Національна Рада, яка проголосила "Прокламацію" про створення Української держави в українських етнографічних землях Австро-Угорщини.

 Директор Музею Української революції 1917-1921 років Олександр Кучерук проводить екскурсію Голові Верховної Ради Андрію Парубію.

Фото: прес-служба Апарату Верховної Ради України

Уже 13 листопада 1918 року був прийнятий "Тимчасовий основний закон про державну самостійність земель бувшої австро-угорської монархії" — Конституція Західноукраїнської Народної Республіки.

"Це фактично був акт проголошення державності на західноукраїнських землях, але разом з ним було велике бажання і велике прагнення всіх засновників, ідеологів цього акту об’єднати Західну Галичину і Велику Україну", – зазначив Андрій Парубій.

 Фото: прес-служба Апарату Верховної Ради України

Парубій висловив упевненість, що саме ці події і стали фундаментом, на яких ми будуємо сьогоднішню українську державу. "У нас сьогодні є велика відповідальність перед тим поколінням українських вояків, які на всі фронти воювали – проти білогвардійців, проти більшовиків, проти польської армії, і які мали велику мрію – мрію Української Держави. Їхня мрія тоді не здійснилась. Але вони заклали цю мрію і пролили свою кров, щоб цю мрію могли реалізувати їх діти і їх онуки", — підкреслив Андрій Парубій.

 Фото: прес-служба Апарату Верховної Ради України

Голова Верховної Ради повідомив, що знає цю історію не з розповідей: "Мій дід був вояком в Українській Народній Республіці, але коли пішов клич, що необхідно допомогти і створити українську галицьку армію у Львові, він, в числі 300 добровольців з Києва, приїхав у Львів і вступив в підрозділ української галицької армії. Маючи військовий досвід і вишкіл, він пройшов концтабори після того та заложив початок боротьби і моєї родини за Українську державність".

 

"Український парламент як осередок української державності одночасно має бути і осередком відновлення історичної справедливості, і нашої деокупації, в тому числі ментальної і духовної", — зазначив Голова Парламенту та запросив присутніх до перегляду виставки та "до спогадів про той великий історичний період українського відродження і боротьби за українську державність".

Як повідомлялося, 31 жовтня у Львові відкрили пам'ятник Леву до 100-річчя Західноукраїнської Народної Республіки.

У день вшанування 100-річчя Листопадового чину у Львові урочисто відкрили та освятили пам'ятник героям ЗУНР і УГА.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.