Музей оприлюднив список загиблих в’язнів-українців Дахау

Нещодавно у вільному доступі з’явилися прізвища 96 військовополонених – уродженців України, представників командного складу Червоної армії. Персональні дані воїнів уточнено та доповнено. Перелік систематизовано за областями України.

Про це повідомляє Національний музей історії України у Другій світовій війні.

 Концтабір Дахау

Фото: Національний музей історії України у Другій світовій війні

Дахау – один із перших концентраційних таборів на території Німеччини, заснований у березні 1933 р. неподалік від Мюнхена. Це був перший "дослідний полігон", у якому розроблялася система покарань та інших форм фізичних і моральних знущань над полоненими.

Радянські військовополонені становили одну з найбільших груп в’язнів табору. Концентраційний табір Дахау функціонував до 1945 р. За 12 років через нього пройшло 200 тис. осіб, вижило – 40 тис.

У 1965 р. з ініціативи колишніх бранців і за підтримки баварського уряду було створено Музей-меморіал Дахау.

Переглянути список, можна за посиланням.

Читайте також:

У Німеччині судять 95-річного охоронця концтабору Маутхаузен

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.