"Будинок зі зміями" в Києві реставрують

У КМДА погодили реставрацію "Будинку зі зміями" на вул. Велика Житомирська, 32 в Києві, який є пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення.

Рішення підписав директор Департаменту охорони культурної спадщини Олександр Никоряк, повідомляє прес-служба КМДА.

"З урахуванням наданих на розгляд матеріалів, Департамент надав дозвіл на виконання робіт згідно із проектом "Ремонтно-реставраційні роботи нежитлового будинку по вул. Великій Житомирській, 32". Будівля перебуває у приватній власності, але є пам’яткою архітектури і містобудування місцевого значення. Це дуже гарна тенденція. Буквально два тижні тому Департамент погодив реставрацію ще однієї пам’ятки – Центрального гастроному, що на Хрещатику, 40/1. Хочеться вірити, що інші власники пам’яток долучаться до цього позитивного тренду", – сказав Олександр Никоряк.

 "Будинок зі зміями". Фото: ua.kyivmaps.com

Виконавець робіт повинен повідомити Департамент про початок робіт протягом тижня. Після закінчення робіт також у тижневий строк виконавець повинен надати звіт про виконані роботи.

"Будинок зі зміями" збудували протягом 1911–1912 років за проектом архітектора Ігнатія Лудоховського як прибутковий будинок.

Нагадаємо, що 19 червня 2018 року Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект № 8202 "Про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини".

Законопроект, зокрема, передбачав введення відповідальності за завдання шкоди не лише пам’яткам, але і щойно виявленим об’єктам культурної спадщини та їхнім частинам; збільшення штрафів за доведення пам’яток до руйнації із 17-170 тис. грн до 85-255 тис. грн, а за повторне порушення накладатимуть штраф у 340 тис. грн.

Також пропонується започаткувати можливість викупу пам’ятки у комунальну власність. Наразі ж пам’ятка навіть місцевого значення може бути викуплена винятково до державної власності, що гальмує наведення ладу у сфері охорони та збереження об’єктів культурної спадщини.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.