У Запорізькій області відкрили меморіальну дошку українським підпільникам

З нагоди Дня Соборності України у селі Новотроїцьке Бердянського району урочисто відкрили пам’ятну дошку на честь Української демократичної народної партії, що діяла у селі з 1925 по 1929 рік під керівництвом голови сільради Івана Миронця.

Про це повідомляє Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької ОДА.

 Фото: ЗОДА

Після поразки Української революції це була єдина підпільна організація в області. Про неї громадськість дізналася завдяки працям історика Юрія Щура.

До учасників заходу звернувся заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Олександр Зубченко.

"Завдяки політиці відродження національної пам’яті, що проводиться Президентом та Урядом, ми повертаємо забуті та заборонені сторінки своєї історії, дізнаємося імена земляків, які боролися за свободу рідної землі", - підкреслив Олександр Зубченко.

Довідково. Патріотичне підпілля виникло на базі осередку "Просвіти", який утворили 1917 року місцеві вчителі, юнаки та дівчата, що навчалися у Бердянську. Організація нараховувала до 20 осіб.

Найбільш активними були Микола та Анна Сушко, Олексій Сірий та Микола Харчук. Активний зв’язок вони підтримували із уродженцем села, урядовцем часів Гетьманату Петром Вербецьким.

 Фото: ЗОДА

Гуртки однодумців також з’явилися у Нововасилівці та Новоспасівці (нині – Осипенко), Бердянському педагогічному технікумі та на Житомирщині. Спільною метою було підняти національно-визвольне повстання, вигнати російських окупантів та відновити Українську народну республіку.

Проте втілитися цим планам не судилося. У 1929 році на слід патріотів вийшли чекісти, 28 підпільників заарештували, а 13 із них – розстріляли. Інших засудили до п’яти років концтаборів. Родини засуджених виселяли до Сибіру, із подворних книг багато прізвищ зникло назавжди.

Почесне право відкрити інформаційну дошку надали місцевим школярам, а пам’ять загиблих героїв вшанували хвилиною мовчання.

Читайте також:

У столиці відкрили перший барельєф Симону Петлюрі. ФОТО

Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? Міфи про "перевернутий" прапор

Спекуляції довколо необхідності поміняти місцями кольори національного та державного стягу вийшли у стадію апогею. Відомий історик і дослідник геральдики, спираючись на джерела, спростовує найбільш популярні міфи.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Бомби, облави, містика. Львів напередодні вигнання нацистів

"Людей опанувало шаленство молитви. На подвір'ях вибудовували маленькі вівтарці, повсюди були квіти, свічки, релігійні пісні. І ми у нашій "кімнатці навкарачки" зробили собі маленький вівтарик і цілими днями молилися. Чотки, новенни, рорати, релігійні піснеспіви, святі іконки; то тривало годинами, більше того, цілими днями. Навіть як на дитину, охрещену три і пів рази, було того всього трохи забагато...".

Олег Штуль. Забутий провідник мельниківської ОУН

"Нехай сьогодні ми пишемо найсумніші речі – спогади. Але боротьба триває. І вона триватиме аж до перемоги. Чи ми її побачимо? Чи скоро? Це для історії мало важить. Але побачить її Київ – Золотоверхий наш натхненник. І коли не зустріне нас, то кращих від нас", – писав Олег Штуль у 1962 році.