Спецпроект

На Чернігівщині відкрили пам’ятну дошку Праведниці народів світу. ФОТО

27 січня в с. Шатура Ніжинського району Чернігівської області відкрили пам'ятну дошку місцевій жительці - Праведниці народів світу Устинії Петренко.

Дошку відкрили з нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, повідомляє Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації.

У роки німецької окупації 1941-1943 Чернігівщини Устинія Петренко надала прихисток двом єврейським дівчатам.

 

Вшанування Устинії Петренко стало можливим завдяки активній дослідницькій роботі місцевої вчительки Тетяни Рубан та її учнів. Вони створили відео зі свідченнями очевидців, яке відтворює події в Шатурі в період нацистської окупації. 

 

В урочистостях взяли участь директор Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА Олександр Левочко, представник обласного об’єднання єврейських общин та організацій Семен Бельман та представник Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській області Сергій Бутко.

 

Спогадами про героїчний подвиг Устинії Петренко поділилися її донька — Олександра Романченко.

Учасники заходу також поклали квіти до могили Праведниці народів світу.

ДОВІДКА:

Праведник народів світу — почесне звання, яке надає Держава Ізраїль людям, які, ризикуючи житятм, рятували євреїв від нацистів під час Другої світової війни. Інформацію про всіх відомих на сьогодні праведників збирає меморіал Яд-Вашем у Єрусалимі. 2573 праведників походять з України.

Читайте також:

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.