На Житомирщині викопали могильну плиту, ймовірно – польського письменника Яна Барщевського. ФОТО

Проводячи газопровід до власного обійстя житель міста Чуднів Житомирської області викопав на подвір'ї стару чавунну плиту, згодом виявилося, що вона не що інше, як надмогильна плита відомого польського та білоруського письменника Яна Барщевського.

Про це повідомляє сайт Чуднів news.

 

Проводячи газопровід до власного обійстя, чуднівчанин викопав на подвір'ї стару чавунну плиту, а через 17 років виявилося, що вона не що інше, як надмогильна плита відомого польського та білоруського письменника Яна Барщевського.

Власник подвір'я розповідає, що в 2002 або в 2003 році, копаючи траншею для прокладання газової труби, знайшов чавунну плиту, яка знаходилася в землі на глибині 50 сантиметрів. Знахідка була досить тяжка, вагою приблизно 30-35 кг, явно мала певний напис, який за товщею іржі неможливо було детально роздивитися.

10 років тяжка плита просто стояла під хлівом, допоки господар вирішив зацементувати подвір'я і для економії цементу просто закрив частину ділянки знайденою плитою.

 

З часом, під впливом погодних умов, іржа з плити стерлася і став чітко помітний напис. Господарі вважали, що напис на німецькій мові і не переймалися написаним, доки 15 квітня 2019 року їхню дочку, чотирикласницю Лєну, зацікавив його переклад.

Дівчинка старанно переписала прізвище та ім'я, які були початком напису, і вирішила пошукати в Інтернеті переклад. На введене прізвище пошукова система не видала жодного збігу, тоді дівчинка дописала до нього ще й ім'я і в Інтернеті одразу з'явилися посилання.

Найперша стаття у Вікіпедії, яка розповідає про Яна Барщевського, польського та білоруського письменника, який жив і помер в Чуднові в 1851 році. Дуже ймовірно, що знайдена чавунна плита є надгробною плитою відомого письменника.

 Ян Барщевський

Надпис на плиті перекладається приблизно так: "Ян Барщевський, улюбленець Бога, письменник, натхненний Ісусом. Жив помірковано 70 років. Помер 23 лютого 1851 року".

Читайте також:

Будівельники у Білорусі знайшли масове поховання жертв Голокосту

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.